На Чорнобильській АЕС триває ліквідація наслідків: чи є загроза витоку радіації [ Редагувати ]
Ліквідація наслідків удару російського безпілотника по Чорнобильській АЕС триває. До робіт залучені 93 фахівці ДСНС та 17 одиниць техніки. За словами рятувальників, радіаційний фон на промисловому майданчику атомної електростанції не перевищує допустимих значень. Загрози витоку радіації на сьогодні немає. Але такий ризик абсолютно ймовірний за певних умов.
До яких наслідків може призвести розгерметизація захисного конфайнменту, розкажуть мої колеги.
Ці кадри зроблені у понеділок. На третій день після удару ворожого безпілотника по Чорнобильській АЕС надзвичайники продовжували гасити осередки тління на захисному саркофазі.
А тепер трохи історії для розуміння ситуації. Уже за місяць після аварії на Чорнобильській атомній станції, у квітні 1986-го, було ухвалене рішення про будівництво об'єкта "Укриття" - ізоляційної споруди, що мала б суттєво знизити можливість витоку радіоактивних речовин за межі зруйнованого енергоблока. Зводили її швидко. 206 днів - це фантастичні терміни для будівництва такого масштабу і такої складності.
Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС:
Для будівництва об'єкта укриття використовували структури енергоблока, які не були зруйновані, а також опорні балки, які монтувалися з вертольотів у дуже швидкому порядку і ускладнених умовах, тому що вертольот не міг знаходитися зверху від зруйнованого реактора через високі потоки радіоактивних речовинок, які були прямо перпендикулярно поверхні.
Те, що об’єкт "Укриття" - тимчасове рішення - його проєктувальники знали одразу. Термін експлуатації такого саркофага не мав би перевищувати 40 років. І з часом споруда справді ставала дедалі крихкішою, з’являлися конструктивні недоліки. Саме тому вже на початку нульових постановили звести над укриттям новий безпечний конфайнмент.
Олег Коріков, голова Держатомрегулювання:
Об’єкт цей, арка, він дозволяє, по-перше, ізолювати. По-друге, там є ряд систем, які передбачають надалі демонтаж цих нестабільних конструкцій, які внаслідок аварії на четвертому енергоблоці зараз експлуатують в рамках об’єкта укриття.
Якщо ж нестабільні конструкції зруйнуються раніше, ніж їх стабілізують або демонтують, а за попереднім планом це мали б зробити до 2029 року, радіаційний пил під ними почне здійматися догори. Не дати поширитися радіації - одне з найголовніших завдань герметичної споруди, яку пошкодили росіяни в ніч проти суботи.
Олег Коріков, голова Держатомрегулювання:
В умовах відсутності фактично бар'єрної функції і відсутності ізоляції питання небезпек від нестабільних конструкцій набуває відповідного резонансу. Тобто це питання дуже термінове.
Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС:
Удар росіян скомпрометував цілісність рельсів, по яких їздять крани, які мали використовуватися для стабілізації та розбору нестабільних конструкцій. І в цьому є проблема, тому що ми навіть ще не знаємо, наскільки ці конструкції скомпрометовані і що потрібно для їх ремонту.
Дати остаточну оцінку наслідкам атаки росіян заважає тління обшивки. Лише після повного гасіння науковці та працівники станції зможуть розробити проєкт відновлення герметичності конфайнменту. У Держатомрегулювання наголошують: наразі безпосередня загроза відсутня. Усі радіаційні показники і поблизу станції, і загалом на Київщині в нормі.
