Запеклі бої за кожен дім: як ЗСУ тримає трасу Донецьк – Запоріжжя [ Редагувати ]
Фронтова ситуація на півдні Донеччини залишається напруженою. Захопивши Курахове та Велику Новосілку, російські війська намагаються просуватись далі, вздовж траси Курахове - Запоріжжя. Запеклі бої там тривають буквально за кожне село і за кожну хату, як розповідає з передової наш воєнкор Станіслав Кухарчук.
Одну з найважчих ділянок оборони на цьому напрямку тримає героїчна 79 Таврійська бригада ДШВ. І десантникам потрібна наша з вами допомога. А саме позашляховик для взводу ударних безпілотників. Тому команда "Подробиць" оголошує збір на машину і просить вас долучитися. Реквізити у сюжеті з наших воєнкорів.
Реквізити збору:
PayPal: [email protected]
Номер картки: 5168 7456 0600 6408
Тільки так, з антидроновою рушницею і відкритим тентом, десантники 79-ї бригади заїжджають на позиції. Дістатися туди можна лише через трасу Донецьк – Запоріжжя, а її росіяни намагаються контролювати ударними безпілотниками, тому зі старенького американського HMMWV водій витискає все можливе.
За даними мапи DeepState, траса Донецьк - Запоріжжя після взяття Курахового і Великої Новосілки стала пріоритетною для росіян. Вони вже частково захопили село Константинополь і стараються рухатися і по магістралі, і вздовж неї. Аби перервати постачання наших військ цією дорогою, ворог також намагається просуватися і з боку Великої Новосілки.
Через таку активність окупантів навіть 15-кілометрова зона від фронту вже небезпечна.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Переміщуватися по населених пунктах треба вкрай обережно, бо навіть в 5-кілометровій зоні засилля ворожих дронів просто страшенне...
Ворог уже переважає у кількості дронів. Артилерією та авіацією рівняє все навкруги, аби не дати нашим оборонцям закріпитися і створити глибокоешелоновану оборону. Переважно від обстрілів потерпають села, в яких і досі чимало цивільних людей. Росіяни просунулися так стрімко, що просто не встигли зорієнтуватись і виїхати. Ще півтора місяця тому пані Надія навіть уявити не могла, що її село стане місцем запеклих боїв. Та попри обстріли й вмовляння військових кидати господарство не наважується.
- Я з Чернігова родом, а тут живу вже 45 років… - Ми вас змушувати не будемо, ви самі приймайте рішення. Просто враховуючи, яка обстановка, як вони лізуть, і скільки їх лізе, я не можу вам сказати, що цей населений пункт завтра не буде обстріляний.
Цими обстрілами росіяни вже перетворили мальовничий і родючий південь Донеччини на випалену землю. І стримувати ворога нашим оборонцям дедалі важче. Бої тут ідуть в прямому сенсі слова за кожну вулицю і кожен будинок.
Так десантники 79-ї бригади допомагають нашій піхоті відбивати черговий штурм росіян американською гарматою М119. Інтенсивність така, що доводиться випускати понад сотню снарядів за добу. Боєкомплекту в гармашів поки що вистачає, хоча майже весь він часів Другої світової.
Та навіть такий БК на американську зброю з такою інтенсивністю боїв може незабаром закінчитися - кажуть вояки. Тому основну ставку десантники роблять на ударні дрони. Подекуди тільки ними й відбивають ворожі атаки.
Так майстерно екіпаж ФПВ знищує будинок, в якому засіли російські штурмовики. Про ефективність наших дронів на полі бою ворог теж знає, тому за пілотами постійно полює. Б'ють і безпілотниками, і артилерією, і КАБами.
Андрій жартує: це росіяни сердяться, що екіпаж зірвав їм черговий штурм.
Андрій – військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Добре навчений пілот, штурман, екіпаж, хороші дрони й відповідно БК, і виходить набагато результативніше працювати, використавши один дрон, знищити одиницю техніки, три вильоти, і поки спокійно все...
Та дронів, а головне людей, які б ними керували та обслуговували, зараз бракує. Вадима мобілізували наприкінці жовтня минулого року, на передовій він трохи більше як місяць. Каже: у цивільному житті БпЛА не цікавився. Але швидко навчився, війна змусила.
Вадим – військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Скоро буде теж літати… Ну, от тільки недавно пройшли навчання на полігоні, на дронах літали, і от зараз ходжу на позиції споряджати дрони, та виношу їх, взагалі не так важко, очікував, що буде важче… Важко, коли прильоти є.
На них хлопці вже намагаються не зважати, адже якщо вони не виконають свою роботу, побратимам в окопах буде ще важче тримати оборону.
