Мирноград у руїнах: як морпіхи стримують ворога [ Редагувати ]
Росіяни продовжують спроби прорватись, або хоча б оточити агломерацію Покровськ - Мирноград. Обидва міста під постійними авіа- та артударами. Та попри це там досі залишаються тисячі місцевих. Вони відмовляються виїжджати.
В той час, як російські війська на окремих ділянках вже менш ніж за два кілометри від околиць міст. Щоб утримати ворога якомога далі від житлових кварталів, на підступах росіян стримують бійці 38 бригади.
Без нашої допомоги морським піхотинцям не обійтись. Тож команда "Подробиць" оголошує збір на дрони. Реквізити далі в репортажі з Мирнограда.
Реквізити збору на дрони:
PayPal: iriska557799@gmail.com
Номер картки: 5168 7456 0600 6408
Такий вигляд зараз має Мирноград, у якому ще торік улітку працювали кав’ярні та магазини, а місцеві жителі й подумати не могли, що їх рідне місто вже за пів року перетвориться на суцільну руїну. Росіяни подекуди вже менш ніж за кілька кілометрів від житлової забудови. Тому сюди летить усе: від мінометних мін до КАБів. Обстріли не припиняються ні на хвилину. Через це руйнування в місті просто катастрофічні…
Втім, артилерія й авіація не єдина біда. В небі над містом цілодобово полюють ворожі дрони. Вони б’ють і військову, і цивільну техніку – врятуватися від них майже не можливо. Дзижчання двигунів у небі тут просто не змовкає.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Наш бронеавтомобіль "Козак", як бачите, від такого дрона – це російський ФПВ-дрон з алюмінієвою рамою…. Бронетехніку не врятувала навіть ось ця антидронова сітка, протикумулятивна… Машина згоріла. Сподіваюсь, що хлопці цілі.
Весняне прибирання під звуки вибухів, серед руїн і спаленої техніки на вигляд процес геть сюрреалістичний. Але в цьому пеклі люди намагаються не тільки вижити, а й хоч якось організувати свій побут.
Володимир допомагає відновити покрівлю сусідської хати. Дах постраждав від потужного вибуху. Шифер чоловік зняв із розбитого поряд будинку через постійні обстріли будівельні матеріали сюди вже давно ніхто не завозить. Сам він виїжджати з Мирнограда поки що не збирається
Володимир – житель Мирнограда:
Я тут прописаний, пенсію носять – тут моя земля, тут я строился, тут мій дід жил, прадід… І що тепер, я кину, кому!? Все літає, шумить, гудить.
І таких людей у Мирнограді до трьох тисяч. Точну кількість жителів встановити нереально - каже офіцер військово-цивільної співпраці 38-ї бригади морської піхоти. Максим постійно вмовляє місцевих виїжджати до безпечних регіонів та марно.
Максим – офіцер військово-цивільної співпраці 38 ОБрМП:
Насправді є дуже велика кількість людей. Вони просто сидять, очікують і сподіваються – хтось на "руській мір", а хтось на те, що ми все-таки стримаємо ворога. І, на жаль, гинуть… На сьогодні статистика дуже погана, на день по 2-3 людини, які підпадають під ФПВ, під удари артилерії, мінометів і також КАБів.
Тільки так, під покривом ночі та густого туману морські піхотинці пересуваються вулицями Мирнограда. Вдень це робити в рази небезпечніше скрізь ворожі дрони. На позиціях так само швидко проводять заміни, доправляють провізію та боєкомплект – транспорт має виїхати з зони ураження ще вдосвіта.
Ще з осені 38 бригада морської піхоти успішно тримає ворога на підступах до Мирнограда і не дає просунутись у забудову. Кожен новий ранок тут, на передовій, схожий на попередній – росіяни шаленіють від опору і щедро приправляють ранкову каву морпіхів смертоносним залізом.
Нічого, зараз і ми накидаємо... Вони - "Градами", ми - пукалкою.
Так жартівливо морпіхи називають свій 120-міліметровий міномет. І його достатньо, щоб стримувати штурми на наш передній край. Втім, працювати доводиться часто…
Росіяни досі переважають в артилерії. Та головну небезпеку для мінометників становлять не стільки снаряди, як дрони. Хоча під час відбиття штурму бійці й на них уже не зважають…
Олександр - по суті один зі старожилів у цьому розрахунку. Чоловік добровольцем став на захист країни ще у березні 2022 року. За спиною в морпіха оборона Донеччини, операція в Кринках і ось знову Донеччина. У мирному житті слюсар, на війні він вправний командир міномета. І про свій вибір ані краплі не шкодує.
Олександр – військовослужбовець 38 ОБрМП:
Кругом не легко, можна сказати, що там, що там – і Кринки, і Херсон, і тут не легко – скрізь бої ідуть… Так що таке… Якщо всі будуть сидіти, то що б було... Взагалі б нічого не було.
І поки морпіхи стоять – стоятиме і Мирноград.
