Безбар’єрне середовище: у Києві обговорили головні підходи та принципи [ Редагувати ]
Доступність у галузі освіти, медицини, цифрових послуг та фізичного простору. Про розбудову суспільства без бар’єрів говорили у Києві на засіданні Національної Ради безбар'єрності за підтримки першої леді України. Які питання вже цього року планують розглянути першими - розкажуть мої колеги.
Віталій Пчолкін уже 18 років після важкої травми пересувається на кріслі колісному. Навчився давати собі раду майже в усьому без сторонньої допомоги. І тепер допомагає іншим: організовує табори активної реабілітації для людей з інвалідністю. Наголошує: такі українці щодня стикаються з проблемами, які суспільство десятиліттями намагалося не помічати.
Віталій Пчолкін, виконавчий директор ГО "Група активної реабілітації":
Будь-яка невеличка помилка при виконанні проєктів будівельних створює суттєву велику кількість перешкод, не дотрималися державних будівельних норм - автоматично житло недоступне, будь-який бізнес, який там відкриється, він вже недоступний, тому глобально ми маємо думати так, як робити нормально, скажімо так, щоб воно дійсно було безбар'єрним.
У Києві урядовці, бізнесмени, громадські діячі та міжнародні гості зібралися на щорічному засіданні Національної ради безбар’єрності, що створена в межах ініціативи першої леді "Без бар’єрів". Презентували план завдань на рік.
Олена Зеленська, перша леді України:
Так, дійсно є проєкти, якими ми можемо вже пишатися. Флагманські проєкти МВС, МОЗ запроваджує класифікацію функціонування та життєдіяльності в Україні, створюючи сучасну систему реабілітації. Мінцифри робить цифрові послуги доступні. На мою думку, дуже ефективним в громадах стало створення місцевих рад безбар'єрності, в які входять локальні підприємці, люди з інвалідністю, батьки маленьких дітей, активісти. І зараз таких рад у нас вже понад 500.
Флагманський проєкт Мінрозвитку "Рух без барʼєрів" - це так зване відпрацювання безбар’єрних маршрутів у 15 пілотних громадах. Кожен поєднує важливі об’єкти міста та наочно демонструє плюси та мінуси міського простору з погляду безбар’єрності.
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України:
Приклад - місто Київ. Військова адміністрація Києва проявила ініціативу, сформувала маршрут протяжністю 2,5 кілометри. Він включає в себе 325 об'єктів. Більшість об'єктів на маршрути зараз не безбар'єрні, переконані, що у тісній співпраці ми реалізуємо цей проєкт і сподіваюся, що наша столиця вже скоро стане прикладом для інших міст.
До реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні залучені 16 міністерств. Вони впроваджують 30 проєктів і вже мають результати.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України:
Окремо запустили амбулаторну реабілітацію і президент Зеленський доручив, що в кожній громаді, яка має заклад охорони здоров'я, повинна з'явитися амбулаторна реабілітація. І ми для себе бачимо ціль: 282 заклади охорони здоров'я до кінця цього року повинні мати амбулаторну реабілітацію, 88 з них уже запущені в першому кварталі, поетапно реалізуємо до кінця року таку послугу як амбулаторна послуга.
Програма державних грантів на навчання людей з інвалідністю - один із проєктів, котрі вже успішно діють в державі. На черзі той, який допомагатиме таким українцям здобути роботу мрії.
Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр України, міністр економіки України:
Ми хочемо розпочати роботу, і, власне, вже розпочали масштабувати роботу над так званою "хартією стійкості" людського капіталу. Ми хочемо, щоб ця хартія була одним з інструментів безбар'єрності, де будуть викладені основні принципи, в яких має дотримуватися бізнес, щоб зробити своє середовище безбар'єрним.
До проєкту вже долучилися понад пів сотні представників великого бізнесу і більше як 1000 місцевих підприємців. Учасники засідання Національної Ради безбар'єрності підкреслюють: війна створює нові виклики. Утім безбар’єрність залишається одним із пріоритетів державної політики.
