Окупанти активізувалися на Покровському напрямку: як 32 бригада стримує ворога [ Редагувати ]
Уже цієї весни росіяни планують наступ у Сумській та Харківській областях, поки путін намагається виграти час, аби підготуватися. Про це повідомив Президент Володимир Зеленський.
Нині окупанти сильно активізувалися на Покровському напрямку. Наші бійці, які боронять країну на цій ділянці фронту, підтверджують, що після закінчення зими ворог справді посилив тиск. Утім і українські захисники часу не гають. Наш воєнкор Руслан Смєщук вирушив на позиції однієї з бригад. Про все, що побачив і почув, розкаже в ексклюзивному матеріалі.
На потреби 32 ОМБр
Номер картки: 5375 4112 2041 9175
Спочатку на машині, потім пішки ми добираємося до розташування артилерії
Руслан Смєщук, кореспондент:
Це позиції гармашів 32 бригади, хлопці працюють на самохідних гаубицях "Паладин" американського виробництва, це Покровський напрямок. Машини зараз заховані в стаціонарні позиції. Тобто закопані, прикриті від дронів. І от весь той час, який ми знаходимося, чуємо потужні вибухи - це падають авіаційні бомби, хлопці розповідають, що останнім часом росіяни їх більш часто використовують. Тобто вони їх постійно тут використовують, але останнім часом таких прильотів значно побільшало.
Тому зайвий раз на відкритій місцевості краще не перебувати. Навіть в бліндажі ти відчуваєш вибухові хвилі.
Позивний "Леший", військовослужбовець ЗСУ:
- Сьогодні дуже забагато. - А скільки було? - Та 4-5 за ранок, і ще вчора звечора їх багато було. Це авіабомби йдуть перед штурмами, скидають авіабомби, щоб придушить артилерію, і потім йдуть штурми.
Наразі ця позиція чергує, останній раз стріляли декілька годин тому.
Позивний "Терен", військовослужбовець ЗСУ:
Сьогодні о другій ночі була робота - ми спрацювали по цілі, ніби відмінно, по піхоті.
Оборонці розповідають: останнім часом росіяни почали нарощувати кількість штурмів, тож і гармаші працюють досить інтенсивно.
Позивний "Терен", військовослужбовець ЗСУ:
Ніби в січні вони трохи так ніби притихли. А от зараз знову, чи вони до того перемир'я хочуть ще захопити, чи сили підтягнули, але активізація проходить.
Позивний "Кострик", військовослужбовець ЗСУ:
За цю добу дві години спали й то в перервах, то просто полежиш і все.
А от командир у гармашів незвичний.
Настя розповідає: про службу мріяла ще зі школи.
Анастасія, військовослужбовиця ЗСУ:
Мені було 16 і я насправді зі школи займалася вокалом, з 8 класу співала на весіллях. А коли в 11 класі дійшло до вибору своєї справи життя, то я зрозуміла, що все життя я на весіллях співати не буду, тому що ж постарію. Ну, і таким заключительним було, що я подумала, піду на "Х-фактор", і якщо не переможу - закриваємо це все. Я пройшла 2 закритих кастинги, на третій ефір я не потрапила. І щось подумала, нащо мені як оті гумористи бути, от і пішла з крайності в крайність.
Ось так дівчина виглядала у цивільному житті, до військового ВНЗ. В лютому 23-го закінчила прискорений курс і пішла на фронт. Спочатку старшим офіцером батареї радянських гармат, а зараз вже керує батареєю американських самохідок. Каже, це дуже примхлива техніка.
Анастасія, військовослужбовиця ЗСУ:
З ними насправді важко. Вони потребують постійного обслуговування. Постійного ремонту. На жаль, з нашою роботою, яка зараз дуже насичена, в нас не завжди вдається все обслужити. Бо обслуговуємо ми їх вночі, адже вдень оці всі ФПВ, постійні обстріли вогневих, ми з 6 починаємо і до восьмої. Хлопці не мають часу от просто сісти кави попити. Все на ходу роблять. А зараз, на щастя, чи навпаки велика інтенсивність, а треба ще БК отримати, посортувати, розкласти і гармату обслужити.
Легше з людьми.
Більше як половина з них годяться мені в батьки. І воно все йде з повагою. Зрозуміло, що я не можу опускати ланку командирську і спілкуватися з ними як донька. Намагаюсь тримати якусь середину. Я відчуваю від них оддачу і сама намагаюсь їм допомагати. А далі хай вони скажуть.
Але в наступну мить приходить наказ на відкриття вогню. Позиція оживає.
Руслан Смєщук, кореспондент:
От зараз йде відбиття ворожого штурму, використовують касетні боєприпаси, знищують російську піхоту. Також стріляють і сусідні позиції - повітря постійно гримає.
Доки розрахунок стріляє, кожен виконує своє завдання. Настя в цей час стежить за ефективним застосуванням снарядів.
Потім гармату маскують і невдовзі нас вивозять з позиції.
Починається новий фронтовий день.
