Посеред руїн і обстрілів: як 118 бригада тримає зв'язок на фронті [ Редагувати ]
Вони чують та бачать усе, що відбувається на лінії бойового зіткнення. Зв'язківці 118-ї механізованої бригади. Від їхньої злагодженої роботи залежить комунікація на фронті.
Одна з тих, хто тримає зв'язок посеред руїн та під постійними ворожими обстрілами, військовослужбовиця Наталя. Її історія далі у сюжеті.
Ззовні звичайний бронеавтомобіль, а всередині - справжня апаратна зв’язку. На таких автівках подекуди працюють зв’язківці 118 механізованої бригади. На фронті вони - очі й вуха бойових підрозділів.
На автомобільний РЕБ для 118 ОМБр
Номер картки: 4441 1111 2207 1214
Наталя, головний сержант взводу зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Щоб у всіх хлопців, які знаходяться на позиціях, з ними був зв’язок, це радєєчки там перепрошить, де, якщо десь командний пункт переїжджає, ми повинні розложити їм вузол зв’язку.
Наталя - єдина дівчина-зв’язківка у підрозділі. Три роки тому підписала контракт, до ТЦК пішла одразу після початку повномасштабного вторгнення. Через ажіотаж до війська вдалося потрапити лише у квітні 2022.
Наталя, головний сержант взводу зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Перший у мене пішов батько, зразу же 24 лютого о 5 ранку, він вже пішов у військкомат і вже в цей день біля нашого міста точилися бої і з цього вже дня вони приймали, як-то кажуть, бій.
На службі Наталя стала своєю серед своїх, отримала позивний "Валєрчик". Військовий шлях починала як діловод, працювала на Сумщині. Згодом долучилась до лав 118 бригади.
Іван, командир взводу вузла зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Тут ти не обращаєш вніманія дівчина біля тебе, хлопець, можна сказать, старший якийсь, старша людина чи ще хтось, ти робиш своє діло і на це не звертаєш уваги.
Побратим військовички Іван у довоєнному житті створював дерев’яні вироби. Нині тримає на фронті зв’язок.
Іван, командир взводу вузла зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
На війні я майже спочатку, та, можна сказать, як і всі остальні почув про війну, йшовши на роботу, бо не міг понять, що за кіпіш в нашому місті був.
Сама Наталя у цивільному житті працювала у мережі магазинів побутової техніки. В Україну повернулася разом із дитиною 10 років тому. До цього деякий час жила у країні-агресорці. Та терпець урвався після подій 2014-го.
Наталя, головний сержант взводу зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Я вже зрозуміла, що я не хочу жити в країні, в якій за мою громадську позицію прийдуть додому і я, як в 30 годах, візьму чемоданчик і поїду кудись там на Магадан чи ще кудись відбувати срок покарання.
За час життя там засвоїла назавжди: довіряти росіянам у жодному разі не можна.
Наталя, головний сержант взводу зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Людей, які чекають, які ще залишились в радянському союзі, які чекають на них, які думають, що під їхньою ганчіркою буде якось краще, я казала, у всіх завжди є вибір, не треба звати ворога сюди, на цю землю, ви можете самостійно взяти свої лахи і виїхати.
Нині зв’язківка воює з ворогом ще й на інформаційному фронті. В одній із соцмереж веде патріотичні стріми.
Наталя, головний сержант взводу зв’язку 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
На стрімах своїх я завжди кажу, що ми українці, ми єдина нація, ми повинні чітко розуміти, що ми живемо на своїй землі, у нас є свої державні символи, у нас є своя державна мова, в нас є свої національні традиції, які треба берегти.
