Помер Папа Франциск: таємниці Ватикану та пророцтво про кінець світу [ Редагувати ]
У Ватикані прощаються з головою католицької церкви. Тіло Папи римського Франциска розмістили в Соборі святого Петра, щоб віряни могли попрощатися з понтифіком. Церемонія поховання відбудеться цієї суботи. Франциск обрав місцем вічного спочинку улюблену базиліку - Санта Марія Маджоре в Римі. Тоді як сам апостол Петро та майже половина понтифіків поховані в базиліці Святого Петра або під нею.
Які традиційні ритуали супроводжують процес поховання Папи римського? Чи муміфікують серце Франциска і яке історичне підґрунтя у чуток про кінець світу, повʼязаних із його смертю, - дізнавалась Ірина Іванова.
Восени минулого року папа римський Франциск відвідав Брюссель. Це була одна з його останніх закордонних поїздок. Свідки розповідають, що єпископи та церковники, разом із тисячами вірян, чекали на папу 45 хвилин у цій Базиліці Святого Серця. Причиною затримки тоді стало його рішення розділити сніданок із безхатьками одного з найбідніших районів міста. Такий підхід до служіння, простота і любов до ближнього, Франциск демонстрував і раніше. І він позначився навіть на деталях церемонії його поховання.
За кілька років до смерті Франциск вніс зміни у спеціальну літургійну книгу, яка визначає чин поховання Римських Понтифіків. Нове видання стало тоншим: Франциск послідовно виступав за спрощення різноманітних норм. Сам чин похорону не змінився, та спростили певні деталі, пояснює отець Ферґюс Раян. Наприклад, уперше в історії під час прощання з тілом понтифіка в соборі, труну розмістили не на спеціальному столі, а на підлозі, на одному рівні з присутніми.
О. Ферґюс Раян, запрошений професор Папського літургійного інституту в Римі:
Це робить процес прощання простішим: людям легше побачити тіло, коли вони проходять повз, і це також символізує відданість принципу простоти. Надто пишні конструкції та практики минулого були пов’язані з особами, які відігравали важливі ролі в церкві, королівствах, імперіях тощо. Сьогодні вважають, що немає потреби в таких заходах, щоб показати значущість людини.
Раніше для пап готували три труни: кипарисову, цинкову та дубову. Так ховали ще попереднього понтифіка Бенедикта 16-го. Кожна з домовин мала символічне значення: кипарисова - простота, цинкова - тривкість спадку, водночас вона зберігала герметичність, а дубова захищала дві внутрішні від осквернення, символізуючи силу та стійкість. Папа Франциск побажав бути похованим як простий смертний: він обрав одну, спрощену труну - дерев’яну з цинковою облямівкою. Загалом, нинішні обряди суттєво відрізняються від середньовічних, відзначає теолог Самюел Гойфардс. Чогось містичного, у стилі романів Дена Брауна, на зразок муміфікації серця папи, точно не буде.
Самюел Гойфардс, професор літургії та сакраменталії Католицького теологічного факультету Тілбурзького університету (Нідерланди):
Це не так, як ми іноді бачимо у фільмах або читаємо в книжках, і як це, ймовірно, справді практикували в Середньовіччі, коли після смерті ім’я Папи тричі виголошували з запитанням: "Ти спиш? Берґольйо, ти спиш?" Це давня традиція. Також іноді можна натрапити на історії, що камерленго стукав дерев’яним молотком по голові папи. Цього не роблять уже багато століть.
Один із давніх обрядів, який все ж залишився, - знищення персня рибалки. До середини 19 століття понтифік засвідчував документи восковим відбитком своєї каблучки. Згодом цю практику замінила чорнильна печатка, але традиція знищувати або псувати символ законної влади залишилася.
О. Ферґюс Раян, запрошений професор Папського літургійного інституту в Римі:
Мета - унеможливити підробку документів за допомогою персня попереднього Папи. Я бачив на одному сайті, що хтось у Римі порівнював це з оновленням паролів до акаунта в соцмережі. Або, наприклад, із позбавленням доступу до корпоративної системи - звільненого працівника. Це просто щоб уникнути підробки документів. Зараз перстень більше не використовується, він має лише символічне значення, наскільки я розумію.
Смерть Папи Римського спровокувала хвилю чуток про можливий кінець світу. Їх пов’язують із пророцтвом ірландського єпископа Малахія, який жив у XII столітті. У ньому йдеться про 112 понтифіків: від часів автора до "останнього Папи". Деякі інтерпретатори вважають, що Папа Франциск і є цим останнім. Однак сам документ було нібито "знайдено" лише у XVI столітті, і професор Самюел Гойфардс називає його фальшивкою. За словами фахівця, перелік Пап до XVI століття в пророцтві збігається з реальністю, а далі ні. Він припускає, що документ, так би мовити, "виявили" у період між обранням двох понтифіків, щоб підтримати одного з кандидатів.
Самюел Гойфардс, професор літургії та сакраменталії Католицького теологічного факультету Тілбурзького університету (Нідерланди):
Останній папа в цьому пророцтві зветься Петро з Риму. Документ, знову ж таки, написаний туманною мовою, стверджує, що коли Петро з Риму стане папою, місто на семи пагорбах, тобто Рим, буде зруйноване, і настане кінець світу. Але насправді немає жодного богословського обґрунтування цих пророцтв. Так, історично схожі документи існували, та я б класифікував їх так само як фільми на кшталт "Армагеддону".
У часи невизначеності люди завжди прагнуть певності, каже отець Ферґюс Раян. І тому смерть Папи часто стає приводом для пошуків прихованих сенсів - у стародавніх пророцтвах чи уявних знаках. Але, як нагадує священник, для християн справжня надія - не в передбаченнях чи страхах, а в словах Євангелія: "Ніхто не знає ні дня, ні години, окрім Отця".