Катастрофа в українських судах: як українці втрачають право на справедливість [ Редагувати ]
Без права на вчасне судочинство. Дві третини українських судів недоукомплектовані. Через брак фахівців, і цивільні, і кримінальні справи можуть чекати на розгляд місяцями, а іноді й роками.
Наші кореспонденти побували в судах 3-х регіонів України. Чому уже не один рік триває режим неймовірної завантаженості? І що врятує судову систему від кадрового голоду? Дивіться далі.
Інгулецький районний суд Кривого Рогу. Під час великої війни справ тут побільшало на чверть. Але розглядали їх лише два судді, хоча за штатним розкладом має бути сім.
Олексій Нестеренко, голова Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг:
Відчувається суттєво брак кадрів. Один суддя розглядав понад 3 тисячі справ щороку. Це навантаження за межами фізичних можливостей.
3 тисячі! Тоді як, за статистикою, в середньому, на 1-го суддю в Україні припадає 800 справ. І це при тому, що Кривий Ріг під постійними обстрілами.
Олексій Нестеренко, голова Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг:
Це будівля Дніпровського апеляційного суду, це філіал, який розташований у Кривому Розі. Напередодні Дня суду було влучання в центр будівлі балістичною ракетою.
Торік у грудні російська армія завдала удару по установі за кілька хвилин до завершення робочого дня. У будівлі ще тривали судові засідання. Загинув помічник одного з суддів, були поранені. Приміщення ж відновленню не підлягає.
Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
Вторгнення принесло нові виклики: це неможливість роботи судді на відповідних територіях. Понад 300 суддів, 10 відсотків, тимчасово переведені. Ми дали можливість цим суддям написати заяви в найбільш навантажені суди України, щоб вони допомогли суддям цих судів. За їх згодою, це дуже важливо.
Але навіть вимушена міграція суддів не надто поліпшила ситуацію з кадровим голодом.
А це Київщина. Будівля Ірпінського міського суду теж постраждала від війни.
Леонід Мерзлов, голова Ірпінського міського суду:
Майже всі вікна були вибиті. В будівлю проникали невідомі особи, були викрадені певні речі, техніка. - А справи? - Слава богу, справи залишились на місці.
Серед інших, у цей суд надходять справи про воєнні злочини росіян в Ірпені, Бучі, Гостомелі та Ворзелі.
Яна Шестопалова, суддя-спікер Ірпінського міського суду:
- Зареєстровано майже 10 тисяч впроваджень тільки по одному місту Буча. Здебільшого, це тяжкі воєнні злочини: катування, вбивства цивільного населення. Судді в Україні - це перші судді у світі, які під час війни почали розглядати та вчитися розглядати такі справи, такої категорії не було ніколи. - А вироки вже якісь є? - Один вирок. Тому я й кажу: це категорія дуже складна. Законодавець не передбачав війни, не передбачав подій, лише в Бучі вбивства 500 громадян. Ми не можемо ці справи розглядати швидко, помилково або неякісно. Або їх розглядати по 10 років.
Та одинадцять служителів Феміди, які працюють в Ірпінському суді, заледве дають раду масиву справ, що пов'язані з воєнними злочинами окупантів.
Леонід Мерзлов, голова Ірпінського міського суду:
1500 справ на рік на одного суддю. Це з урахуванням, що у нас майже штатна кількість заповнена. Це все відображається на доступі громадян до правосуддя на якості розгляду справи. Майстер салону краси. Якщо він за день може зробити 5 манікюрів, а до нього приходить 20 клієнтів. Він їх зробить? Звісно не зробить. Або зробить, і яка якість їх буде? Така сама ситуація у нас, у суддів.
Загалом по Україні залишаються нерозглянутими майже 90 тисяч кримінальних справ, відзначають у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Найбільший відсоток - у Херсонській, Одеській, Миколаївській, Житомирській, Київській областях та столиці.
Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
У 24 році загалом по Україні щодня Україна втрачала одного суддю. Люди ідуть у відставку.
Олег Копіца, секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду:
Тільки шляхом збільшення кількості суддів можливо цю проблему вирішити.
В Одеський апеляційний суд потрапляють справи не тільки з судів першої інстанції області, а віднедавна і з Херсонщини. Ледь не всі приміщення суду завалені справами, документами, письмовими доказами.
Це одне провадження кримінальне, яке знаходиться зараз в провадженні, понад двісті томів. І тому воно в окремому кабінеті для того, щоб не переплутати з іншими справами.
В Одеському апеляційному працює лише 18 суддів - втричі менше, ніж має бути. І це не найгірша ситуація.
Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
Апеляційні суди - це найбільша проблема зараз в Україні. У Дніпропетровську область багато справ передано із судів, які не можуть працювати через бойові дії. У Дніпровському апеляційному суді з 60 посад - 18 суддів. Харківський апеляційний суд: із 60 суддів працює 12. У Черкасах з 33 суддів - 8, Запоріжжя - з 40 суддів 10.
Судді просто фізично не встигають вивчати матеріали справ, їх розгляд постійно відкладається, кажуть служителі Феміди.
Вадим Коваленко, голова Приморського районного суду м. Одеса:
Якщо мова йде про цивільні справи, то це можуть бути роки, якщо мова йде про кримінальні справи, то є справи, які більше п’яти, шести, семи, в деяких випадках і більше років розглядаються в суді. Судді - це теж люди, вони можуть припускатися помилок, особливо, коли людина працює в таких складних умовах.
Проблема браку суддів в Україні існує вже доволі довго. 10 років тому в апеляційні суди призначили останні свіжі кадри. Роботу Вищої кваліфікаційної комісії, що екзаменує та затверджує нових суддів, певний час було заблоковано. І це при тому, що охочих вдягнути суддівську мантію вистачає.
Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
На 1800 прогнозованих вакансій звернулося майже 10 000 людей. Кількість кандидатів підтверджує, що люди зацікавлені, щоб працювати на цих посадах. З усіма обмеженнями, перевірками, деклараціями.
Перші за 10 років кваліфікаційні оцінювання суддів, для спрямування їх у найбільш навантажені апеляційні суди, комісія почала восени минулого року.
Віталій Гацелюк, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
Суми, Запоріжжя, Чернігів, Житомир і Закарпаття - оці п’ять судів визначені судами першої черги. Сьогодні останній день подач заяв кандидатами в ці суди. Серпень - приступимо до співбесід. Сподіваємось, відносно швидко можна буде заповнити перші вакансії в апеляційних, найбільш навантажених судах. Далі ми приступимо до 5 найбільш навантажених судів, які розташовані в містах-мільйонниках.
Також уже відновлено процедуру добору суддів у місцеві суди. Понад 6 тисяч охочих допущені до іспитів. Кваліфікаційна комісія планує провести конкурси вже цьогоріч, щоб якомога скоріше знизити навантаження на фахівців і прискорити процес розгляду справ.
