Мертва вода [ Редагувати ]

Хвилюватися мешканці Миколаївщини почали кілька місяців тому... Батьки побоювалися за життя своїх дітей, люди з насторогою ставилися одне до одного. Чому? Через потрійне вбивство неподалік обласного центру. Жодного натяку на те, хто міг це вчинити, та з якого приводу. Труною для трьох парубків стала криниця. Вода в якій уже назавжди залишиться мертвою.

Коли одного дня малий Арсен не з'явився на навчання - ніхто не запанікував. Вирішили, що він захворів. Не прийшов до школи і дев'ятикласник Рома. На його відсутність також особливої уваги не звернули. Утім, на той час, понівечені тіла Арсена та Роми перебували неподалік школи. В сусідньому селі. У колодязі.

Директор школи: "Ви знаєте, ми про це дізналися по телефону. Ми не могли повірити. Такого жаху не пам'ятають й старожили. Звіряче... Звіряче вбивство."

Разом із Арсеном та Ромою, в каламутній від крові воді, серед місива з м'язів та кісток - лежало тіло ще одного юнака.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "14 березня додому повернулася мешканка даного будинку, вона працює черговою, коли вона пришла до дому то побачила, що там нікого немає."

Марина з чоловіком купили цю хатину нещодавно, через кілька день після одруження. Цілковито ще й не призвичаїлися, перевезли тільки речі та найнеобхідніші меблі. Жили дружно. Напередодні трагедії в хаті жінки та її чоловіка залишалися троє дітей - брати Марини. Втім, коли господарка повернулася з роботи, то знайшла в оселі тільки наймолодшого з дітей, трирічного малюка.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Коли вона підійшла до криниці то побачила, що там плаває тіло одне. Потім вона зробила дзвінок до чергової частини виїхала група і вже в процесі було вилучено в криниці три трупи."

Приїхавши на місце злочину, оперативники почули голосіння, яке лунало зі старого напівзруйнованого сараю. Там була Марина. Вона сиділа на землі, міцно обійнявши свого трирічного братика.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області:"Приїхавши сюди на місце і оглянувши його на колодці, ми побачили бурі плями, схожі на кров, і було очевидно, що тут скоєний злочин."

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Ми оглянули домоволодіння і побачили, що там абсолютно нічого не зникло, все було на місці, не перевернуто, тільки на столі залишились пожитки які були ввечері і більше нічого."

Версію щодо пограбування відкинули майже остаточно. Наслідок пияцтва вбивство також не нагадувало. Що ж тоді? Помста? Чи борги?

Арсен. Йому було тринадцять. Він мріяв присвятити життя спортові.
Роман. Закінчив дев'ять класів. Інвалід. За кілька днів до смерті купив квиток до Києва: сподівався лікуватися в столиці. Іван. Господар хати. Щойно одружився та мріяв про велику забезпечену родину.

Нині їхні тіла лежали поруч. Під пильним поглядом експертів.

Звірство викликало у населення не просто резонанс, а справжню паніку.

Робота слідчих та експертів розпочалася. Огляд місця пригоди, відбитки пальців, пошук свідків. Перша загадка постала тієї ж миті, коли з криниці витягли тіло господаря. У постраждалого була відсутня верхня частина голови та вивернута щелепа. Перші версії щодо причин такої травми не підтвердилися.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Ми відпрацьовували, можливо, думали, там якийсь був камінь в криниці, об який він міг ударитись з висоти 4 метри."

Тож припущення оперативників зійшло нанівець. Вони оглянули всі виступи копанки, на стінах та дні, проте не знайшли нічого, що могло знести чоловікові півголови. Що ж сталося?

Приблизно за три дні після вбивства до райвідділу надійшов лист. Анонім повідомляв, що точно знає: потрійне вбивство скоєно за допомогою жінки.

Яка саме жінка могла бути причетною до вбивства? Та чи можна довіряти аноніму, може, ця людина просто намагається заплутати сліди? Робота почалася в обох напрямках. Серед найближчих до постраждалих жінок були сестра загиблого Івана та його дружина. Втім, перша в мить убивства знаходилася на роботі, друга - в лікарні. Начебто, залізні алібі, втім, це ще не привід робити однозначні висновки.

Ще одна загадка не змусила на себе довго чекати. Чоботи. Старі драні чоботи, які стояли неподалік дверей будинку. На взутті лишилися сліди від крові. Чия то була кров - стане відомо тільки після низки експертиз.

А хвилювання серед жителів Миколаївщини набирало обертів.

Класний керівник Арсена та Роми: "Дуже тяжко про це говорити дітям. Тяжко усвідомлювати, що це могло статися у нас. Що це сталося з дитиною, котра вчилася в нашій школі. Поряд з нашими дітьми. Все це ми пережили дуже важко."

Тим часом, слідчі наштовхнулися на підказку, яка могла пролити світло на походження жахливих травм убитого господаря. На узбіччі дороги, що пролягла неподалік подвір'я постраждалих, зосталися уламки бампера автомобіля.

Той факт, що сталася аварія, сумнівів майже не викликав. Криваві плями на асфальті красномовно свідчили про це.

Чи не став жертвою наїзду Іван, чиє тіло з розтрощеною головою виявили в криниці?

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області:"Там практично не було півголови, то ,може, сталось таким чином, що ця траса, що проходить біля Новой Одеси -то це нічний час був - ми допускаємо, що цей транспорт міг переїхати через частину голови.

Найімовірнішим було припущення, що водій, здійснивши наїзд - аби уникнути відповідальності - викинув тіло постраждалого в колодязь. Але знову кінці не сходилися з кінцями. Чому тіло жбурнули саме в криницю на подвір'ї постраждалого? Навіщо вбили двох дітей? Висновки експертів ситуації не прояснили.

Згідно з висновками експертів, Іван помер не через автокатастрофу, а внаслідок ножового поранення, завданого в серце. А малі Рома та Арсен - через асфексію, тобто удушення. Завершили експерти й аналіз крові на стареньких чоботях, які стояли біля місця злочину. Кров не належала жодній із жертв. Загадок ставало дедалі більше.

Слідчі сподівалися, що свідчення дружини постраждалого -допоможуть слідству. Певною мірою надії справдилися.

Жінка визнала, що ввечері напередодні вбивства в хаті були гості. Сусіда, що жив навпроти та прийшов по сіно, сестра господаря, та її наречений - Стас.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Підозрювати ми можемо багато людей, але висувається версія, і починають працювати над підозрюваним, який більше підходить під дану ситуацію, на якого можуть вказати свідки."

До речі, щодо свідків. Здавалося б, саме сусіди могли чути крики, чи то бійку, що тривала у найближчому дворі.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Якби були свідки цієї події, чи якби була бійка, що супроводжувалась криками чи нецензурними словами - там же багато сусідів живе поблизу, вони могли чути, зацікавитись. Зателефонувати чи то господарці на роботу, чи то її матері, але ніхто нічого не чув."

Тож, коли й наші журналісти завітали до села, сусіди не були красномовними. Проте, було цікаво дізнатися саме їхнє бачення подій.

Нікого нема вдома, чи з нами просто не бажають розмовляти. Ми вже збиралися вертатися, коли несподівано побачили старого чоловіка, який нерішуче рухався в нашому напрямку з іншого боку подвір'я.

-Дядь Пав!
-Добрий день.

Це був саме той сусіда, який навідувався до хати постраждалих по сіно.

Сусід: "Ну, я зайшов, припустимо, взяв сіно - мені треба - і пішов!"

Але дідусь повівся дивно, коли ми спитали його про господиню сусіднього обійстя. Тепер уже вдовицю Івана.

Сусід: "Ну, если без микрофона - могу сказать, а если с мікрофоном - не скажу."

Дивна реакція. До того ж, із деяких слів чоловіка, яких ми пообіцяли не оприлюднювати - саме жінку він уважав винною в трагедії. Чому, та чи мав дідусь рацію, ми дізнаємося згодом.

Три скалічених тіла, знайдених у колодязі. Один із постраждалих вбитий ножем у груди, двоє школярів - задушені. Відсутність свідків та мотиву злочину. Нарешті, другий анонімний лист, із повідомленням про те, що вбивця трьох людей - це жінка. Частинки мозаїки не складалися. Аж доки слідчим не вдалося виявити номер телефону Стаса - чоловіка, який бачився із жертвами напередодні вбивства.

Хоча Стаса ще не можна було називати головним підозрюваним, але багато фактів щодо нього - насторожували. По-перше, наречений сестри вбитого господаря, був одним із останніх, хто бачив Рому, Івана та Арсена. По-друге. Він так і не з'явився на допит до міліції. Крім того, ніхто не знав, де чоловік перебуває. Заради чого було Стасові зникати, до того ж, відразу після трагедії, яка трапилась з його товаришами?

Звичайно, відсутність Стаса - ще не доказ його причетності до вбивства. Втім, начальник райвідділу наполягав: Стас, якщо і не вбивав власноруч, втім точно мав відношення до справи. Доказів проти чоловіка не було, проте, начальник посилався на професійне відчуття.

Головний міліціонер району мав переконатися у власній правоті, або ж у власній помилці.

Тож він вирішив особисто зателефонувати Стасові. Знав, з чого почати розговор. Прийняв рішення іти ва-банк. Говорили коротко, проте категорично.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївськійобласті:"Я запропонував підозрюваному здатися. На що він відповів, що на ньому три трупи, та здаватися він не збирається."

Зі слів підозрюваного, мотиву вбивства не було. Він просто не контролював себе. Приголомшлива заява. Здавалося, що відповідь на запитання знайдено, втім слідчі не надто довіряли словам Стаса. Існувала ймовірність, що чоловік просто прикриває справжнього вбивцю.

Тож чоловік, який зізнався в злочині - переховується. Проте, його слова у слідчих викликають сумніви. Якщо Стас відмовляється здаватися, то навіщо взяв на себе ці вбивства?

Або Стас справді скоїв лихо, або ж - покриває вбивцю. Обидва варіанти небезпечні для суспільства. Убивця на волі. І він будь-якої миті може зіграти свою криваву виставу "на біс".

Переляк мешканців Миколаївщини можна було зрозуміти. Вони жили у страху. Вечорами сільська місцевість неначе вимирала. Жодного перехожого. Чутки про маніяка набирали сили.

Водночас з експертизою почерку аноніма, котрий повідомляв міліцію, що вбивство скоїла жінка, тривали пошуки Стаса.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Відпрацьовували квадратами. З хати в хату. Просили людей щоб вони надали дозвіл передивитися горища, хліви. Люди казали: "Будь ласка, дивіться. Може ми і не бачили, коли він до нас зайшов."

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївськійобласті: "Через тиджень пошуків проведення відпрацювання міста Нова Одеса ми отримали інформацію, що наш підозрюваний перебуває в одному з будинків, біля якого ми з вами знаходимся."

Тієї ж миті правоохоронці сформували групу, яка була готова до арешту підозрюваного. Усі під'їзди до будівлі перекрили. Однак, чи не встиг Стас зникнути?.. Операція з затримання розпочалася. Стас був єдиним, хто міг дати відповідь на багато запитань. Можливо, і щодо причетності до вбивства жінки, про яку йшлося в трьох анонімних посланнях до міліції.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївськійобласті: "Він боявся показуватися людям тому, що резонанс був на всю Нову Одесу, громадскість була зорієнтована на те, щоби повідомити працівників міліції про місце перебування даної особи."

Саме в той час, коли оперативна група влаштувала засідку біля будинку, де можливо переховувався Стас, жінка постраждалого давала свідчення. Вона в подробицях розповідала про життя своїх близьких. Про пристасті, що панували у родині. Розповіла вона і про підозрюваного.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївськійобласті: "Господар домоволодіння не дозволяв своїй сестрі зустрічатися з цим хлопцем. Забороняв йому і заважав всіляко це робити."

Цікава інформація. Чому ж Іван був проти взаємин Стаса та сестри? До речі, навіть якщо протистояння між чоловіками стало приводом до вбивства, то навіщо нелюдові були потрібні смерті двох дітей?

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Дитина взагалі не при чому. Ні до чого було вбивати і середнього. Якщо у нього Були стосунки з господарем, то розбирайся з ним, для чого вбивати?"

Тим часом, до затримання підозрюваного залишалися хвилини. За оперативними даними Стас перебував на горищі одного з будинків, жив там протягом шести днів. Спав на скловаті. Обходився без харчів, мав тільки невеличкий запас води. Проте всі подробиці про його перебування в схованці та можливої причетності до вбивства слідчі дізнаються вже під час допиту.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Опору він нам не чинив, тому, що практично весь особовий склад бв на це кинутий"

А слідчі все ж таки не відкидали версії причетності до вбивства жінки, про яку писав у листах анонім. Тим часом розповідь підозрюваного була доволі впевненою.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївській області: "Перше своє вбивство він скоїв у цьому приміщенні."

За словами Стаса, коли він завітав до хати свого ворога, останнього не було вдома, тож першим він задушив Арсена. Наймолодшого.

Потім, за словами Стаса, він убив Романа. Хлопчика-інваліда, який збирався лікуватися в столиці. Тіла хлопчиків злочинець кинув у криницю. Після чого вирушив на зустріч своєму ворогові. Стас здалеку побачив наближення Івана.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївській області: "По дорозі наніс декілька поранень, після чого, залишивши потерпілого на місці, повернувся у помешкання."

Не знав убивця, що його жертва ще жива. Поранений Іван поплазував до узбіччя дороги, де, власне і настала його смерть. Злочинець вийшов із хати, коли почув скрегіт коліс. Іван лежав розпластаний на трасі, з розтрощеною головою. Стас підняв на руки тіло свого ворога та кинув до колодязя.

Валерій Грабарчук, начальник кримінальної міліції РВ УМВС України в Миколаївській області: "Взявши його на руки він приніс його до криниці і також кинув. Після чого закрив колодязь та ліг собі відпочивати."

Стас розповів, що саме він писав листи, де стверджував: у всьому винна жінка. Здавалося, він навіть сам повірив у той факт, що провина лежить на коханій дівчині. Сумніви щодо свідчень підозрюваного зникли після того, коли останній показав місце, де викинув ножа, та коли експертиза підтвердила ідентичність крові на чоботах біля криниці із кров'ю Стаса. Виявилося, чоловік необережно порізався самим знаряддям вбивства, таким чином кров опинилася на чоботах.

Валентин Парсенюк, перший заступник начальника УМВС в Миколаївській області: "Я думаю, суд дасть йому довічне ув'язнення, тому, що обставин пом'якшення немає."

На похорон Арсена, Роми та Івана прийшли не лище рідні, але й вчителі та однокласники. Кожен згадав про мрії загиблих. Мало хто утримався від сліз.

Юнака та хлопчиків поховали поруч. Вони заплатили надвисоку ціну за чужу ненависть. Утім, можливо, мотив цього вбивства криється глибше, ніж у помсті? Незадоволення життям, та озлобленість на самого себе. Чи не це причини більшості правопорушень у нашому житті? Подумати про це не завадить кожному. Адже ні правоохоронці, ні держава, ні надмірна обережність не в змозі захистити нас від самих себе.