Біля Чернігова є місто-привід [ Редагувати ]

Розмiстити протиракети або радари в Українi поки нiхто не пропонує. Хоча мiсць для цього у нас вистачає. Колишнi вiйськовi бази, схованi у гущi лiсу неподалiк бiлоруських та росiйських кордонiв, ще можна реанiмувати. Усього за 50 кiлометрiв вiд Чернiгова розташовувалася станцiя радiолокацiйного спостереження дальньої дiї. Це був один iз найзасекреченiших об'єктiв Радянського союзу. Вiйськову частину, дислоковану у глибинцi, обслуговувало цiле мiсто з кiлька тисячним населенням. Пiсля скорочень вояки пiшли, обладнання порiзали. А мiсто-привид, про яке майже нiхто не знає, лишилося. I у ньому ще є життя.

Це те що лишилося вiд КПП однiєї з найтаємничиших вiйськових частин Радянського союзу. Любеч 1 не має на жоднiй мапi, але тут досi живе 9 сiмей.

У цих будинках за радянських часiв мешкало понад 200 родин. Тепер тут гуляє вiтер й тулиться 30 людей, яких за документами Мiнiстерства оборони нiби й не iснує. На паперi їх вiдселили разом iз iншими мешканцями розформованої залоги.

Валентина Кiшка приїхала сюди в 22 роки молодою фахiвчинею. У цiй їдальнi Валентина Iванiвна обмивала свою першу зарплатню й святкувала днi народження.

Мiський клуб - колись єдиний культурний мiсток iз навколишнiм свiтом для закритого вiйськового мiстечка - по цеглинцi розсипається перед очима останнiх мешканцiв.

У цьому мiстi вже давно не чути дитячого смiху - дiтей лишилося троє. Майданчики поржавiли вiд часу й нагадують гiгантськi залiзнi скелети. У цiй школi Олександр за директора, вчителiв фiзики, хiмiї та математики.

До школи ще ходять дiти з сусiднiх сiл. Якщо дороги не замете снiгом чи не розмиє дощем. У вестибюлi колись найбiльшого в районi шкiльного навчального закладу досi висить плакат iз пiонерами.

Мама Андрiя не працює вже 9 рокiв. У мiстi привидi просто немає роботи. Люди живуть на пенсiю або на грошi вiд родичiв. Торiк у мiстi три мiсяцi не було свiтла. Але нещодавно Любеч 1 узяло на баланс Мiнiстерство внутрiшнiх справ. Правоохоронцi хочуть на його базi в майбутньому вiдкрити центр для нелегальних мiгрантiв. З'явиться робота, але люди побоюються, щоб їх не попросили виїхати i з цих квартир.

Про ознаки життя в цих порожнiх п'ятиповерхiвках свiдчить лише бiлизна на балконi. Цей пiд'їзд - єдиний залюднений. Тут усi 9 сiмей, яких забула вiдселити держава.

Бiля пiд'їзду, де живуть останнi любечани, ледь жива вiд старостi лавка. А на нiй замiсть людських посиденьок - посиденьки кошачi.

Аби не з'їхати з глузду вiд самотностi цi жiнки спiвають й танцюють. Телевiзор, книжки й караоке - це все що лишила їм держава в цьому забутому мiстi.