Попелюшка на прізвисько “Бонд” [ Редагувати ]

Колишня модель із Бердянська, подруга Джеймса Бонда, а нині - одна з найпопулярніших зірок голлівудських блокбастерів.

Найуспішніша емігрантка останнього десятиріччя.

Ольга Куриленко — та її власна “Операція 007”

У головних ролях:

Красуня.

Чудовисько.

Кращий друг, який ніколи не зрадить...

У грі в спецагентів, як і в модельному бізнесі, правила прості:

- Нікому не довіряй.

- Продавайся... лише за контрактом.

- Не чекай, поки наздоженуть інші таємні агенти.

- Бійся улесливих негідників.

- Тримайся до кінця.

- І слухайся мами! Завжди слухайся мами...

Бердянськ. Київ. Москва. Париж.

Ми простежили за всіма закрутами долі Ольги Куриленко... Тих, хто створив її і тих, хто полював на неї... у реальному житті.

Частина 1

Ольга Куриленко. Вперше у Джеймса Бонда – українська подружка.

На тлі піротехнічних катастроф, бутафорських спецагентів та акторів із гонорарами у мільйонів доларів – вона перша дівчина made in Ukraine.

Ольга Куриленко:

- Я ще ніколи так напружено не тренувалася.

Газети пишуть, що в дитинстві вона жила в злиднях.

Їй набридли уїдливі папарацці.

Кличуть її "попелюшкою".

Це жахливо дратує дівчину з Бердянська.

Тепер, аби підійти до неї, треба півроку стояти в черзі на п’ятихвилинне інтерв’ю.

Ольга Куриленко:

- Я не хочу, чтобы было легко. Хочу, чтобы было сложно.

Її життя підкорено жорсткому регламенту. Корпорація, на яку працює Ольга, контролює кожен крок.

Всі ці люди місяцями стояли в черзі, аби підійти до неї на відстань у кілька метрів. Немає акредитації — геть з вечірки.

Журналістам заборонено ставити будь-які питання стосовно життя Олі Куриленко до контракту із компанією.

Олі вже 28.

Безумовно, до Джеймса Бонда в неї було якесь життя…

Купивши її час на кілька місяців наперед, роботодавці не хочуть втрачати жодної миті.

За день вона повинна дати кілька десятків інтерв'ю. Механічні відповіді. Однакові посмішки. Погляд дівчини на мільйон доларів.

А колись за неї пропонували… лише 200 баксів!

Саме таку суму п'ятнадцять років тому хотіли сплатити її фотографу, щоб він передав права на роботу з Ольгою.

Скільки коштує час Олі у якості дівчини Бонда - лишається таємницею.

Але британські газети пишуть, що гонорар самого Бонда становив 5 мільйонів доларів.

Російська вимова Ольги – це поєднання українських "шо" і американських "є".

Але французька і англійська у неї перфектні.

Бердянськ

Знайомтесь — мама Олі Куриленко. Донька забороняє їй давати будь-які інтерв'ю... Але мама не може втриматись... адже це її дитину там на руках носять!

Батьківщина зірки - Бердянськ.

Понад усе Олю обурює, коли про неї пишуть, ніби вони жили в комунальній квартирі.

І ще - ніби в дитинстві вона доношувала чужі речі. Насправді мама перешивала для неї старий одяг, робила його модним!

Мама Куриленко не слухала жодних порад і цілком довірилась інтуїції. Та провіщенням зірок. Ті пророкували Олі фантастичну кар'єру!

Під час роботи у фільмі про агента 007 Ольга повинна говорити з латиноамериканським акцентом.

За сценарієм вона - донька діяча хунти, вбитого представниками організації, за якими ганяється Бонд.

Під час кастингу на цю роль Оля перемогла кандидатку з Болівії. Латиноамериканський акцент Куриленко виявився правдивішим!

Режисер:

- Я переглядав сотні записів кастингів з різних країн. Мексика, Бразилія, Ізраїль, Аргентина… Там було триста-чотириста дівчат. Відібрав із них вісім і запросив читати для мене уривки сценарію. Десь п’ятірка з них, як на мене, впоралась. Тож я привів їх читати разом із Деніелом Крейгом. Тобто — Бондом. Треба було з’ясувати, хто йому буде до пари… На рівні інстинктів. Я ж спочатку думав – це так легко знайти красиву жінку! І я навіть знайшов уже напівболівійку-напівросіянку – уявіть?

Аж тут – Ольга! Вона найщиріша з них. Найправдивіша.

Вона ніколи раніше про це не думала… Ольга дізналася, що страшенно боїться висоти, лише тоді, коли жахатися вже було пізно.

Треба було виконувати трюки!

У фільмах про Бонда немає часу для довгих балачок. Цей епізод – єдиний, де герої, нарешті, можуть по-людськи поспілкуватися.

На думку Олі, саме тут їй найкраще вдалося розкрити талант драматичної акторки.

Усією подальшою кар’єрою Оля Куриленко завдячує цій жінці.

Останні тридцять років пані Крименська займається пошуком акторок для кіно і телебачення, а у 90-х вона  вербувала дівчат для роботи на подіумі.

Саме до рук цієї жінки і потрапила дівчина з Бердянська.

Наталя Крименська помітила Олю Куриленко у московському метро.

Стати моделлю — тепер її найбільша мрія. Однак дуже скоро ця робота їй обридне.

А щодо кіно - без театрального досвіду та за відсутності акторської освіти у Москві вона не мала жодних шансів.

До зйомок Ольги у “Бондіані” у колишній столиці СРСР про актрису Куриленко навіть ніхто не чув.

Негайно ж після появи дівчини в голлівудському блокбастері там відкрився сезон полювання на Куриленко.

Зараз Наталя Крименська, котра колись відкрила Олю, проводить проби для студії Нікіти Міхалкова та російського "Першого каналу".

Вона шукає актрис одночасно для кількох картин.

Для однієї з них режисер попросив знайти "ще одну Куриленко”.

Задля цього пані Крименська і з'явилась у Києві.

Щороку вона спілкується з кількома тисячами дівчат.

Вони приїздять з усіх усюд.

Але більшість режисерів не хочуть працювати з особами без фахової освіти. Аматори, в кращому разі — лише матеріал для масовки.

Ті, хто дійшов до проб, мають продемонструвати щирі емоції у заданих режисером обставинах.

Оця, здається, підходить.

Інших сфотографують — і відпустять із богом. Їхні фото роками лежатимуть в архіві, чекаючи дива.

Історія майбутньої дівчини Бонда почалась з оцього фото.

Олі тут п’ятнадцять.

Мати надіслала його поштою – на адресу жінки, з якою познайомилась у московському метро.

На початку дев’яностих запрошення стати моделлю було схоже на непристойну пропозицію.

Але мати Куриленко повірила жінці, яку бачила лише раз у житті у підземці чужого міста.

За кілька місяців Оля вже була в Москві.

Це кадри з приватного архіву Наталі Крименської. На заняттях у модельній школі Оля – найменша.

Керівники школи уважно стежили за тим, щоб дівчата якомога менше спілкувалися з зовнішнім світом.

До вихованок намагаються не підпускати інших модельних скаутів - так у цьому бізнесі називають тих, хто вербує майбутніх зірок подіуму.

Конкуренти можуть зробити пропозицію, від якої важко відмовитись. Наприклад, одразу отримати те, про що мріють багато жінок – заможного і щедрого коханця.

Дівчатам заборонені побачення з хлопцями. Їх застерігають від небажаних вагітностей, що псують кар'єрні плани.

За дівчатами можуть полювати також і порно-ділки. А у деяких агенціях моделі з таким досвідом вважаються зіпсованими.

Наталя Крименська особисто пильнувала за тим, щоб на базу, де відбувались тренування, не просмикнувся ворожий елемент.

"Це не обман. Я - Пєтя Лістерман"

Цей чоловік стверджує, що саме він сприяв кар'єрі молодої актриси Ольги Куриленко.

Він називає себе "модельним промоутером".

У певних колах він відомий під прізвиськом "Очкарик" або "дядя Вася", хоч справжнє його ім’я – Пєтя.

Бізнес Пєті чимось нагадує секту або фінансову піраміду.

На чолі піраміди — Петро Лістерман.

Як і секта, його агентство функціонує завдяки “вірі у диво”. “Диво” - це він сам. Цей чоловік обіцяє допомогти дівчатам зробити блискавичну кар'єру.

Жодні "фінансові кризи" не впливають на його підприємство. Справжня криза "бізнесу на красі" – у його розумінні - почалась набагато раніше.

15 років тому в Олексія Васильєва намагались за 200 доларів купити право опіки над юною моделлю Ольгою Куриленко. Але грошей він не взяв.

Оля Куриленко довіряла йому, як рідному братові.

Окрім фотографа, Олексій був для неї татусем, водієм та бібліотекою. Він був закоханий у неї, але ніколи не наполягав.

Їй тут – п'ятнадцять.

У тридцять йому здавалося, що він для неї застарий.

Олексій знімав на любительську камеру кожен її крок.

Він дбав про те, щоб усе було якнайкраще. Траплялося - вона дзвонила серед ночі і жалілась, що їй лячно. Олексій – з тих хлопців, які тієї ж миті мчать на допомогу!

Олі пощастило… у великому місті в неї з'явився ангел-охоронець.

У 96 році українську модель-підлітка не хотіли впускати до Франції. У неї в паспорті вже дві відмови.

Вибір — або залишатися в Москві, де перспективи більш ніж непевні, або вертатися до рідного Бердянська.

Конкурси краси дівчата традиційно вважають ще одним шляхом до світу Високої моди.

Ользі Куриленко пощастило. У світ моди вона потрапила... поза конкурсом.

Фахові модельні скаути знають – на конкурсах годі шукати майбутніх зірок подіуму.

Насправді конкурси краси — це місце, де красиві жінки, за правило, стають товаром.

Справжній кастинг проводять люди, які лишаються за кадром.

Якщо на подібному заході немає самого Пєті – тут присутні його агенти.

Вони і зараз тут, проте умовою наших зйомок "кухні Петра Лістермана" було не розкривати всіх його людей.

Схема працює таким чином: хлопець чи дівчина із любительською фотокамерою роблять кілька знімків та пропонують участь у різноманітних проектах.

Обіцяні перспективи – робота телеведучих, співачок, моделей та актрис.

Втім 99 відсотків дівчат запрошуються заради іншої мети. Вони мають стати елітними коханками, котрі володіють уміннями та навичками, необхідними для втілення мрій найвибагливішого клієнта.

Кастинг у Пєті відбувається ось у такий спосіб...

Дівчата ще не уявляють, куди вони потрапили.

Вони сприймають його за представника якоїсь великої телевізійної корпорації.

Пєтя на перший погляд не вельми схожий на чарівного звабника.

Однак він чудово володіє мистецтвом розпаскудження дівчат.

Задача проста – розхитати непевні моральні принципи, зламати рештки гордощів – і дівка твоя.

Чим легше руйнується почуття власної гідності — тим дешевша ринкова ціна товару.

Чим міцніший горішок — тим цікавіше розпещеним Пєтіним клієнтам.

Віра у диво — річ ірраціональна. Кожна з присутніх мріє стати співачкою, акторкою, телеведучою або дружиною відомого олігарха.

Дівчата вірять йому, навіть знаючи, що 99 відсотків з того, що він говорить — брехня!

Наприклад те, що він сприяв кар'єрі Куриленко — абсолютна вигадка. А те, що він шукає чергову кралю для одного з дівочих гуртів — щира правда.

У Пєтіному агентстві — тисячі дівчат у різних країнах та на різних континентах.

База даних його організації росте щодня…

У пошуках “кудлатого золота” - так Пєтя називає дівчат — йому допомагає кількасот волонтерів.

А ось це його найближчий соратник та права рука – Льоня на прізвисько "Пітбуль".

В його базі є дівчата на всі смаки. Непідкупні. Розбещені. Цнотливі.

Декого з присутніх на кастингу Пєтя планує запропонувати кому-небудь із своїх елітних роботодавців… у якості супутниці життя на певний проміжок часу.

Цей проміжок може тривати від кількох годин до кількох років.

Очкарик достеменно вивчив смаки “сильних світу цього”. І, як хороший лікар, ретельно оберігає їхні таємниці.

На замовлення клієнтів Пєтя шукає потрібні типажі.

Його люди копіюють портфоліо і телефони дівчат із модельних агентств. Багато керівників агентств, які вдають, що не люблять Пєтю, насправді співпрацюють із ним.

Очкарик може місяцями організовувати одну ніби “невимушену” зустріч. Деякі дівчата навіть не здогадуються, що вони — вже частина якогось із Пєтіних “шлюбних замовлень”.

Дім. Рідний дім.

Південне сонце, татарська кров — дівчата з Бердянська достигають швидко. Мама Ольги Куриленко контролює кожен крок доньки. Їй не дозволяється гуляти вулицями після заходу сонця. Відповіді на всі питання щодо долі дівчинки її мати шукає поміж зірок.

У день 14 листопада, коли народилася Ольга, з'являються на світ дівчата вперті, шалено привабливі, схильні до мистецтва, і абсолютно неконтрольовані.

Тож мама не дозволяє дитині вештатись містом і шукати пригод.

Дні Олі розписані погодинно. Головну увагу приділено танцям — нездійснена мрія мами стати танцівницею.

А ще піаніно, сольфеджіо та, звісна річ, англійська мова.

Сусіди майбутньої “подруги Джеймса Бонда” ледь не показились від заздрощів, коли дізнались, що місцеві чиновники хочуть назвати їхню вулицю іменем Куриленко.

Із подвір'я будинку, де колись мешкала родина, Марина намагається втекти якомога швидше.

Іронія долі - у її рідному Бердянську прем’єра фільму про агента 007 так і не відбулась – єдиний у місті кінотеатр відкритий лише під час курортного сезону.

Ось і школа, де навчалась Оля.

Мати викладала тут образотворче мистецтво. Перша викладачка з театральних студій інтерв'ю давати відмовилась — їй не дуже до вподоби образи Олі на екрані.

Коли Марина забрала доньку зі школи і відправила працювати моделлю до Москви, педагогічна рада бердянської середньої школи влаштувала їй бойкот.

Але Марина знала, що вона робить.

Теперішнє захоплення Марини — венеціанські маски.

Оля привозить з різних країн усілякі корисні дрібниці — від бісеру до мережива і фарб.

У своїй майстерні Марина зберігає усі платівки, котрі Оля слухала в дитинстві.

Вона переконана - лише хороша музика і справжнє мистецтво можуть врятувати людину від лиха. Мама старанно підбирала для дитини музичне меню. Олю годують лише найкращим.

У кінці 90-х Оля Куриленко опинилася в столиці високої моди, місті фальшивих поцілунків та абсолютної відсутності ілюзій. Місті, де чужинці легко з'їжджають з глузду, а романтика якого збереглася лише в кіно.

Оля Куриленко приїхала підкоряти Париж.

Цей чоловік пам'ятає Олю ще крихітною.

Володимир Мелещук. Актор. Емігрант. Друг родини Куриленко.

Чверть століття тому він зустрічав маленьку Олю у білому капелюшку на набережній Бердянська.

Наступне рандеву — на бульварі Капуцинів.

За тими вікнами — паризька квартира Олі.

Зараз Куриленко в Лос-Анжелесі, у передмісті якого - славнозвісний Голівуд.

Десять років тому, коли вона вперше з'явилася в Парижі, цей чоловік був єдиним, на кого можна було покластися.

Оля ще не володіла французькою, а англійську тут не шанують.

Куриленко та її друг, намагаючись пробитися до світу мистецтва і кіно, в прямому сенсі бігали по Парижу в пошуках роботи.

Вона годинами блукала чужим містом шукаючи адресу, за якою призначено кастинг.

Часто приходила — а там уже нікого немає.

Оля заблукала в чужому місті.

До театру Маріньї вона намагалася влаштуватися на роботу у масовці. Але не підійшла — через високий зріст.

Кумедно — кілька років тому її не хотіли брати у манекенниці, стверджуючи, що вона низенька.

Але тепер вона нарешті зрозуміла, чого прагне...

Оля вирішила отримати освіту. І пішла до акторської школи....

Не допомагають ані пісні, ані мамині гороскопи. Вона розчарована і не бачить виходу...

В якийсь момент, не витримуючи тиску, вона звернулася до психіатра. Вперше у житті Оля — на межі нервового зриву.

Тамуючи сльози і намагаючись приховати паніку, продовжує відвідувати численні кастинги. Вона всюди пропонує себе.

Бодай найменшу роль... вона була згодна на будь-яку роботу в кіно.

Нарешті їй поталанило. Ще й як!

Перша велика роль принесла їй негайний успіх.

Це історія попелюшки, чимось схожої на саму Ольгу.

Фільм “Безіменний палець”.

Безпритульна дівчина на чужині потрапляє в майже містичний полон до дивакуватого і вельми лячного чоловіка.

За цю роль вона отримала приз Бруклінського фестивалю... Ольгу Куриленко назвали “кращою актрисою”.

Після ролі в “Безіменному пальці” її починають запрошувати в кіно...

Вона більше не гасає по кастингах навмання — тепер їй дзвонить власний агент.

З того моменту вона стає зіркою бойовиків.

Знімається, щонайменше, у трьох на рік...

Жорстка еротика, чи еротична жорстокість. Кому що більше до вподоби.

Сама ж Оля мріє про роль, схожу на ту, першу.

Роль, над якою треба працювати. Вона мріє про роботу, яка примусить її вчитися...

Тим часом у Москві режисер Андрій Кончаловський, знімаючи фільм про модельний бізнес, скопіював образ головного героя з відомого модельного промоутера Пєті Лістермана.

Такий самий стиль спілкування.

Такий точно почерк.

Така ж надзадача...

Знайти... звабити... продати.

А ось і сам Пєтя... в одному з епізодів цього фільму.

Тут у нього роль лікаря, який ставить діагноз головному герою — прообразом якого є він сам...

Ким тільки не доводилось працювати Пєті... Перш ніж стати модельним промоутером, він торгував чорною ікрою, антикваріатом, був інструктором з лижного туризму...

Вже майже 20 років він — французький підданий. Та основні його ринки збуту “живого товару” — Київ і Москва.

Мода. Обличчя тут змінюються швидше, ніж сезони haute couture.

Вони або стають легендами, або зникають назавжди.

На подіумі — як у легкій атлетиці.

Середній термін придатності моделі — 8 років.

Стільки часу в неї є для того, щоб вхопити долю за горло.

Олексій Васильєв, перший фотограф Куриленко,  шукає нові обличчя на вулиці, у метро, в нічних клубах. За понад десять років постійного пошуку лише дві моделі успішного фотографа стали по-справжньому відомими.

Це Оля Куриленко і Наталя Водянова...

Ті, кому шалено щастить — перемагають моду. Їхні імена можна перерахувати на пальцях. Вони більше не бояться конкуренції. Адже вони — богині подіуму.

Гонорари деяких сягають 20 мільйонів доларів щороку.

Успіх таких дівчат, розтиражований у пресі — чудова примана для інших. Тих, хто вірять у дива.

І для тих, хто на цьому спекулює...

Ользі Куриленко поталанило не потрапити до подібної пастки.

Їй шалено пощастило ще в одному - не стати залежною від подіуму. Адже найкрасивіша казка, якщо її повторювати тисячу разів, може перетворитися на кошмар.

Як ось для цієї жінки.

Льока Міронова — найвідоміша манекенниця радянської Росії... Її вродою захоплювались усі іноземці, яким пощастило побачити її на подіумі. Її запрошували на покази до Нью-Йорку і Парижу. Вона мала б стати легендою світової моди... Але виїхати з Радянського Союзу їй не дозволили.

Вона мріяла про іншу долю, але жодна з її мрій не відбулась.

Лишився лише подіум.

Для неї подіум — це казка, яка стала прокляттям.

Колись Льока Миронова була знаменитою...

А тепер щоночі бачить один і той самий сон...

У світі моди ті, хто не стали зірками, перетворюються на пенсіонерок вже в 25.

Мода викидає старе і щодня вимагає нового.

Так виглядає школа для майбутніх манекенниць.

Інструктором тут працює дівчина, яка сама не стала топ-моделлю.

Адже роботі топ-моделі не вчать. Нею треба народитися.

У цьому віці ще неможливо зрозуміти, чи виросте з дитини щось модельне... Та для власниці агентства цей дитячий садок передусім — прибутковий бізнес...

У молодшій групі модельного агентства дівчаток вчать ходити. Та змінювати пози перед камерою...

Кожна з них уже бачить себе крокуючою серед фотоспалахів.

Всередині кожної з них уже поселилася модель.

Однак найбільша трагедія цих дівчаток — більшість із них ніколи не стануть зірками.

У дитячому садку розгортаються реальні драми. Так, ніби все по-справжньому.

Керівник цього агентства заборонила відвідувати подібну школу власним донькам. Каже — це може погано вплинути на їхню психіку.

Гості одного світського рауту розповідають, як стали свідками вельми цікавої сцени. Зустрілися актриса Ольга Куриленко і модельний продюсер Петро Лістерман. Ольга підійшла до Пєті, дала йому ляпаса і вигукнула: “Нащо ви всім брешете, що зробили мені кар'єру? Ми ж навіть не знайомі!?”. Пєтя лише посміхнувся: “Заспокойся, курчатко! Це ж шоу-бізнес”.

Олексій Васильєв, фотограф, який колись був закоханий у Ольгу Куриленко, щасливо одружився на іншій юній манекенниці і допоміг їй зробити кар’єру.

Вона народила йому сина. Олексій каже — він нарешті по-справжньому щасливий.

Наталя Крименська, яка колись помітила Олю Куриленко в московському метро, припинила займатися модельним бізнесом і сфокусувалася на кіно. Вона хоче знову запросити Олю на роботу... цього разу — у фільм когось із відомих московських режисерів.

Але Олю Куриленко тепер не впіймаєш.

За старими телефонами більше ніхто не відповідає...