Сталеве перемир'я. Як вiдвернути загрозу свiтової торгової вiйни? [ Редагувати ]

У США президентовi Джорджу Бушу довелося минулого тижня прийняти рiшення з розряду непопулярних. Пiд тиском керiвництва Євросоюзу, глава Бiлого Дому скасував тарифи на iмпорт сталi, що їх було введено у березнi 2002 року. Обурення мiсцевих виробникiв не має меж. Але вибору у Вашингтона, схоже, просто не було. В iншому випадку Брюссель погрожував запровадити мито на iмпорт американських товарiв. I хоча свiтова торговельна вiйна, щонайменше, вiдкладається, "сталеве протистояння" мало незворотнi наслiдки. Сполученi Штати назавжди втратили iмiдж свiтового рушiя вiльної торгiвлi. А європейці, яких надихнув приклад США, тепер активнiше вдаватимуться до полiтики протекцiонiзму.

Скасування тарифiв на iмпортну сталь може здатися рiздвяним подарунком лише на перший погляд. Адже мито скасоване лише частково. Для внутрiшнього ж ринку Америки це чергове випробування. Сполученi Штати не хочуть торговельної вiйни з Євросоюзом та Японiєю. А приказка "люди гинуть за метал" тут не актуальна.

Для українських експортерiв сталi скасування тарифiв означає можливiсть збiльшити свою присутнiсть на американському ринку. Адже вiдтепер вони зможуть постачати своєї продукцiї у США майже втричi бiльше. Утiм, дуже радiти зарано. Бо, окрiм вже скасованого мита, залишається запроваджене ранiше. Наприклад пiсля скасування 15-вiдсоткових тарифiв на арматуру, залишається ще майже сорокадвохсiдсоткове мито, i так само пiсля скасування 30 вiдсоткiв мита на iмпорт гарячекатаного прокату, залишається ще майже 91 вiдсоток.

Доволi непросте рiшення може коштувати Джорджевi Бушу другого строку у вiдомому на весь свiт будинку на Пенсильванiя-Авеню. Американськi сталевари з Пенсильванiї, Захiдної Вiрджинiї та Огайо дуже невдоволенi. Звичайно, вони не спростовують слiв глави Бiлого Дому про пiдвищення їх конкурентноздатностi. Але вважають, що власного виробника потрiбно захищати i далi.

Цiкаво, що споживачi їхньої продукцiї дотримуються iншої точки зору. Зокрема, власники автомобiльних заводiв у Мiчиганi вiддають перевагу якраз iмпортнiй сталi. Тож цього тижня Джордж Буш був змушений вiдвiдати i тих, i iнших, оскiльки дуже сподiвається на фiнансову й полiтичну пiдтримку його перевиборiв. зменшення податкiв, виведення економiки зi стану стагнацiї - основнi теми виступiв президента. I як контраст - плакати "виконуй свої обiцянки" в руках демонстрантiв. Але це не зупинило Джорджа Буша. Адже через мито на iмпортну сталь пiд загрозою опинився стратегiчний американський iмпорт. Бо Євросоюз та Японiя заявили, що запровадять торговельнi санкцiї проти США на суму 2 мiльярди 200 мiльйонiв доларiв. А от тепер експерти прогнозують, що слiдом за Америкою, ще й ЄС та Китай можуть зменшити мито на iмпортну сталь. I Сполученим Штатам це теж вигiдно. Утiм, цiлковито вiд протекцiонiстської полiтики у Вашингтонi відмовлятись не збираються.

Джордж Буш, президент США: "Щоб зберегти iснуючий розвиток, ми будемо продовжувати лiцензування iмпорту сталi. Тож моя адмiнiстрацiя зможе швидко вiдреагувати на майбутнi загрози для нашої iндустрiї. Ми будемо продовжувати переговори з нашими торговими партнерами через Органiзацiю економiчної спiвпрацi та розвитку, щоб запровадити новi, жорсткiшi правила видачi субсидiй, якi уряди iнших країн надають своїм сталеварам".

Вiльна торгiвля може зiграти наруч Українi. Адже, якщо конкуренти українських пiдприємств отримають вигiднi умови на американському ринку сталi, це означає, що вони звiльнять мiсце у iнших частинах свiту. I враховуючи змiни кон'юнктури, українськi пiдприємства можуть значно покращити свої позицiї у свiтi.