Французькі фермери на українській землі [ Редагувати ]
Повiдомив мiнiстр аграрної полiтики i про остаточнi прогнози його вiдомства щодо урожаю цього року. За словами Сергiя Рижука, Україна може розраховувати на 21 мiльйон тонн зерна. Експорт скоротиться на 90%. I без iмпорту, зрозумiло, не обiйтися. Щоправда, останнiм часом iмпортуємо не лише зерно. Французький селянин Ален Соваж сам залишив свою батькiвщину i переїхав до Бердичiвського району на Житомирщинi, аби стати ... українським фермером.
Ще пiвроку тому мсьє Соваж, котрому 63 роки, навiть i гадки не мав, що благополучне життя раптом може кардинально змiнитися. Та, прочитавши в одному з французьких журналiв про багатi бердичiвськi землi, де вже кiлька рокiв працює його спiввiтчизник Арно де Ласаль, Ален вирiшив: треба їхати.
Ален Соваж, фермер: "Україна - це європейська країна. Культури наших народiв дуже схожi, i я давно хотiв познайомитися з цiєю країною".
Насамперед Ален узяв в оренду кiлька гектарiв землi неподалiк Бердичева. Але, зрозумiвши, що на нашiй технiцi висот не досягнеш, вiн перевiз iз Францiї плуги, культиватори, трактори. I сплатив при цьому досить високе мито - навiть за французькими мiрками. Не меншого клопоту завдали пановi Соважу i мiсцевi бюрократи. Та, попри всi труднощi, Ален не впав у вiдчай. До того ж, з Парижа вiдвiдати батька часто приїздить його дочка Сесiль, з якою вони вже встигли взяти шефство над дитячим садочком у селi Красiвцi.
Дмитро Кириченко, тракторист: "У нас завжди: "А, хай буде так!". А тут треба, щоб все було досконало: кожна дрiбниця наказується, щоб ми знали всi нюанси. А так все нормально".
Валентина Павлюк, завiдувачка дитячого садка: "Це люди, якi на теперiшнiй день роблять великий подвиг, тому що не кожен навiть наш заможний українець за це береться з такою душею i великою енергiєю".
Ален Соваж, фермер: "Тут дуже приємнi люди. Я залюбки спiлкуюся з ними. Менi подобається українська кухня. Але, коли зустрічаєшся з друзями, треба обережно ставитися до алкоголю".
Були моменти, коли Ален хотiв залишити свiй задум стати українським фермером i ладен був поїхати до сина у Канни, на узбережжя Середземного моря. Та любов до землi перемогла. Варто сподiватися, що наступного року земля вiддячить йому добрим урожаєм.