Діти під Маріуполем ходять в розбомблений садок без опалення (відео) [ Редагувати ]

Без обстрілів минула ніч на маріупольському напрямку. Напередодні російські бойовики 8 разів атакували позиції українських військових у селищі Широкине.

Противник переважно використовує стрілецьку зброю, але вчора ввечері застосовували міномети - повідомляють у штабі сектору "М". Незважаючи на хитке становище, прифронтові села поволі повертаються до мирного життя. 

"Зрозуміло вже, як "Град" стріляє, автомати, з кулемета", - каже Анастасія, учениця 9 класу.

Це не шкільний урок, це урок життя. Дев'ятикласниця Анастасія не гірше дорослого розрізняє, з якої саме зброї стріляють. Вона, як і її однокласники, вже звикла до канонади, яка звучить за вікном школи.

"Кожен день були вибухи, не звертали на це увагу, зараз вже якось звикли до цього", - розповідає учень Андрій Єгуртов.

Після перемир'я стрілянина трохи вщухла. Весь цей час школа працювала, діти відвідували уроки. Але вчителі вже півроку не бачили зарплат. Річ у тому, що Чермалик, де знаходиться школа, під контролем України.

Але сам Тельманівський район, до якого й належить село - під окупацією так званої терористичної організації ДНР. Ситуація не поліпшилась і тоді, коли на початку року село перевели під юрисдикцію Волноваського району.

"Зараз ми не отримуємо заробітну плату за листопад, грудень, січень і лютий. Вже березень йде і ми нічого не отримуємо. Рахунки ми не можемо оплатити, газ та освітлення. Ми сидимо без нічого", - скаржиться вчитель.

"Заняття йде в повному режимі, займаємося, дітей годуємо, спасибі Нацгвардії, виділили продукти харчування", - запевняє директор школи Марина Сирота.

Хоч і без даху над головою, продовжує працювати і місцевий дитсадок. Тут немає опалення. Щоб не затопило перший поверх - на другому відра й миски.

Сюди вже декілька раз влучали кулі й осколки від мінометів терористів. Багато батьків побоюються відводити в садок дітей. Але в декого - вибору немає.

"Небезпечно, ну а що робити, я працюю, хоча зарплату не платять, на роботу треба ходити. І її нема з ким залишати", - говорить Ася, мати дитини.

Із майже двох тисяч мешканців Чермалика половина виїхала через обстріли. Решта - відновлюють свої будинки і намагаються повернутися до мирного життя.

"Снаряд звідти летів і ось сюди впав. Ось це плівкою заклали, а це брезентом заклали, якесь скло заклали, а два вікна залишилися", - каже пенсіонерка Віра.