Мешканці Луганщини бояться повертатись додому [ Редагувати ]

Жити заново намагаються люди в прифронтовій зоні на Луганщині. Щоправда, багато хто боїться повертатися додому через періодичні обстріли. Про селища уздовж Бахмутської траси - наш наступний сюжет. 

Зруйновані оселі, спалені будівлі і всюди вирви від снарядів. Взимку селище Новотошківське бойовики обстрілювали цілодобово. Нині також стріляють, але на околицях.

"Ми теж не знаємо, що це таке, чуємо бахає, ми навіть не знаємо, і не бачимо нічого", - каже мешканка селища Новотошківське Галина.

Люди збираються в центрі. Сюди привозять гуманітарну допомогу. Напередодні роздавали дрова, до того - продукти. У селищі немає газу і доводиться топити печі. Деякі мешканці, як і раніше, туляться в підвалах.

"З 20 січня тут спимо, день і ніч, побігли, погодували господарство, піч розтопили", - розповідає мешканка селища НовотошківськеЛариса.

Багато жителів прифронтових міст покинули свої будинки і втекли від війни. Переселенці зараз живуть у санаторіях, гуртожитках та соціальних центрах. Деяким уже нікуди повертатися.

"Літали снаряди на аеропорт і на Тоненьке, ми не звертали уваги, але як зайшли солдати, то почали по нас бити, нам вже потрібно було тікати", - говорить мешканець селища Піски Олександр.

У кімнатах тісно. Стоять двоповерхові ліжка. Втім, люди щасливі, адже ніхто не стріляє. Хочуть повернутися і почати відновлювати зруйноване, але поки що - бояться

"Зараз тихіше, не так як було раніше, але це ж не кінець війні, якщо б сказали, що кінець, звичайно, ми повернулися додому, а так перемир'я, це ж нестабільність", - каже мешканка селища Піски Юлія.

Малюків важко влаштувати до шкіл та дитячих садків, дорослим роботу знайти також не просто. Допомагають волонтери - привозять продукти, одяг та дитячі іграшки.