На Луганщині будівельники зі Львова зводять військовим укріплення [ Редагувати ]

Яка ситуація в Щасті та загалом в Луганській області? Репортаж Веніаміна Трубачова.

Наші військові вирушають на бойове чергування. Пересуваються максимально швидко. Будь-якої миті може початися ворожий обстріл. Цю позицію поблизу Щастя бойовики атакують щодня.

"Ото три села, їх там позиції, вони там сидять. Вдень мало стріляють, в основному, як стемніє", - розповідає військовослужбовець 92 бригади Костянтин.

Знімаємо у суцільній темряві. "Накамерне" світло вмикати категорично заборонено. Це одразу видасть наших вояків. І без того над головою свистять кулі та лунають вибухи.

Бойовики ведуть вогонь розривними снарядами. Працює зенітна установка. Наші ледве встигають сховатись у бліндажі.

"З чого стріляли? Знову з зенітки. Вони ж розривними, якби трошки лівіше взяли, над нами вийшло, могло б побити осколками".

Українські солдати у відповідь не стріляють. Бій припиняється лише через кілька хвилин. Вранці чути лише одиночні постріли.

Вдень на цій позиції відносно тихо. Але все одно на передових позиціях можна ходити лише навприсядки. Бойовики знаходяться зовсім близько, через річку, і постійно стріляє снайпер.

А в тилу продовжують укріплювати позиції. Риють окопи і облаштовують бліндажі. Такі укриття мають вберегти навіть від "Градів".

"Я варю пластини стяжки роблю, як складено разом, щоб не розсипалося, а потім покриємо, щоб вода не бігла", - розповідає робітник Сергій.

Разом з місцевими на Луганщині працює ціла бригада робітників з Львівської області. Навіть матеріали привезли з Західної України. І чоловіки легко знаходять спільну мову.

"Тонкий ліс із Львівщини, вагонами, а грубий ліс для облаштування накатів, оцей котрий обгорілий, він з тих лісів, де бойові дії були", - демонструє головний інженер Сергій Дембицький.

Робітники кажуть, що вже на завершальному етапі. За кілька тижнів усі опорні пункти на Луганщині мають бути готові.