Дмитро Фірташ пропонує підтримати аграріїв України [ Редагувати ]
Зерно є, а техніки немає. Чому великий урожай цьогоріч може обернутися ще більшою проблемою, аніж у попередні роки? І які втрати прогнозують аграрії? Про це дивіться далі в сюжеті.
До Лозівського району відзначати "День поля" приїхали аграрії з усієї України. Станіслав оглядає нову борону місцевого ковальсько-механічного заводу.
У нього на підприємстві є й імпортна техніка, і вітчизняна. Працювати тільки на комбайнах і сіялках українських виробників - не проти, якби були хоч якісь пільги.
"Як роблять банки за кордоном: 3-4%, так тобі ще і преміальні дадуть, а у нас дивитися 26%, та ще з тим, що робиться зараз у нас в державі", - пояснив директор сільгосппідприємства Сахновщинського району Харківської області Станіслав Аленін.
Сільгосптехніка світових брендів нині не кожному по кишені. З підвищенням курсу долара - ціни суттєво зросли. Проте в закордонних машинах - аграрії впевнені.
"Ми хочемо, щоб хорошої якості була техніка. Перш за все, щоб використовувався метал, залізо дійсно тієї якості, оце одне з головних", - пояснює директор сільгосппідприємства Зачепилівського району Харківської області Іван Глянь.
Українські виробники запевняють: техніку вдосконалюють щороку. Але працювати дедалі складніше - на ринку повно неякісних товарів із Китаю. Ціна нижча, і для багатьох фермерів - це головний критерій вибору.
"Має бути захист з боку уряду від недобросовісної конкуренції, держава на це дивиться і не вживає жодних заходів", - пояснив генеральний директор Лозівського ковальсько-механічного заводу Василь Чорномаз.
На головному тракторному заводі країни, харківському ХТЗ, також скаржаться на несумлінну конкуренцію.
Ринок заполонила стара техніка, яку вже не один рік використовувалась за кордоном. Саме її масово завозлять до України.
"Всі держави - вони закривають ринок для імпортної б / у техніки, тому як всі прагнуть, щоб аграрії оновлювали основні фонди за рахунок нової техніки", - пояснив директор ПАТ "Харківський тракторний завод" Владислав Губін.
Боротися за клієнтів на ХТЗ готові - торік оновили увесь модельний ряд. Восени обіцяють показати нові комбайни і трактори спільного виробництва з фінськими та американськими компаніями. Та все ж нової якісної техніки аграріям бракує.
Наприклад, з 50 тисяч комбайнів, що працюють на полях, 75% - застарілі. Їм перевалило за 16 років, а для сільгоспмашин - це глибока пенсія. Щоб заводи могли випускати нову техніку, а фермери її купувати, потрібна державна підтримка українських виробників.
"Треба було б ще розвивати власне виробництво. Тобто, давати власному виробнику сільгосптехніки комбайнів, скажімо, тракторів і всього іншого. Тому що, таким чином, ми допомагаємо своєму виробнику.
А коли вони за рахунок свого ринку посиляться, вони спокійно тоді можуть конкурувати на зовнішніх ринках. Завжди в бізнесі треба мати хоча б 50% власного ринку. Тож наш уряд повинен про це думати кожен день", - заявив голова федерації роботодавців України Дмитро Фірташ.
Пропозицій для Кабміну у виробників немало. Це і пільгове кредитування фермерів, і податкові бонуси для заводів і фабрик, які орієнтуються на внутрішній ринок.
"Уряд про це говорить, але поки ми не бачимо того пакету реформ, який би дав поштовх да економіки. Ця зміна в податковому кодексі, хто інші відрахування від фонду заробітної плати, зменшення навантаження на фонд заробітної плати тим, хто реально виробляє, це пільговий режим оподаткування", - заявив почесний президент групи "УПЕК" Анатолій Гіршфельд.
У профільному міністерстві і самі говорять про необхідність підтримки, проте водночас розводять руками - грошей поки що у держави не має.
"Як тільки буде можливість, в тому числі з бюджету, мати гроші на підтримку нашого українського вітчизняного виробника, відповідно такі програми мають бути.
Те, шо є зараз, коли нема грошей в бюджеті - це те, шо ми займаємось дерегуляцією, це створення умов для того, щоб бізнесу було легше працювати", - заявив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Поки держава шукає кошти, аграрії щодня втрачають прибутки. Через брак збиральної техніки, десята частина збіжжя залишається на полях. Таким чином країна втрачає майже півтора мільярда доларів на експорті зернових.