На Луганщині військові "вгризлися" у землю [ Редагувати ]

Головна загроза під час такого затишшя - це міни і не розірвані снаряди. Розмінування триває щодня. І щодня щось знаходять небезпечні для мирних та військових.

Це - передові позиції в районі так званої Світлодарської дуги. До кілька місяців бойовики тут засипали різноманітними боєприпасами. Якщо спрацьовує шукач - інший сапер зондує щупом.

Наразі це просто осколок. Андрій Тарнавський - профі. Працював п’ять років за контрактом на розмінуваннях в Афганістані. Каже, що в останній місяць супротивник вдався до справжньої диверсійної війни.

"Вночі заходять, ставлять розтяжки фугас. Тенденція пішла, що ставлять мінні пастки з сповільнювачами. З сюрпризами ставлять, професіонали партизанської війни. Я фокус бачив, це не шахтарі поставили. Швидше за все, це – Росія, ну і солдати удачі", - каже командир інженерно-саперної роти Андрій Тарнавський.

Навкруги ударними темпами зводять бойові укріплення. Якщо на виду у ворога знаходять нерозірвані снаряди, просто змінюють план траншей. Щоб підривом не давати ворогу приводів для відкриття вогню.

"Знайшли три не розірвані боєприпаси від "Урагана", декілька від 122 мм артсистеми. Так як зараз перемир’я, ми за можливістю обходимо в наших інженерних роботах, щоб їх не знешкоджувати і не провокувати ворожу сторону", - розповідає командир роти 308 інженерно-технічного батальйону "Патріот".

Командування давало вісім днів але цей укріпрайон звели всього за шість днів. З броньованими і бетонованими вогневими точками. Навіть з туалетами. Щоб бійці мали змогу не виходити з окопів. Зараз тривають косметичні роботи. Такі лінії накопали вже десятки кілометрів за лічені дні. Стереглися, що супротивник не дасть більше часу на передишку.

"Лопатою тут ніяк не вириєш. Доводиться довбати. Он каміння навіть не б’ється", - показує заступник комбата 308 інженерно-технічного батальйону Костянтин Васюк.

Грунт в цих місцях напрочуд важкий. Працювати можна лише екскаваторами.

"Бачте, стіни кам’яні. Бачите, в стіни вгризалися. В цьому місці він був вкрай необхідний, тут три накати бревен. Шар землі. Мішки с піском, знов накат бревен".

З частиною будматеріалів та продуктів військові інженери відправилися до дитячого садочку у селищі Луганське. Скоро холоди а дах і стіни були побиті "Градами" та мінами. Оскільки школа також зруйнована, тепер тут вчаться діти із першого до четвертого класу. Загалом - 40 дітей. У декого від обстрілів не залишилося власного дому.