Мешканці Прип'яті згадують жах трагедії на ЧАЕС [ Редагувати ]

Опівночі на центральній площі Чорнобиля пройшла панахида за загиблими. Вшанувати пам'ять героїв, які ціною свого життя загасили розпечений реактор, прийшли містяни, працівники станції та ліквідатори. У ніч пам'яті там побувала - Магда Кривовяз.

На цих фото життя чорнобильців до трагедії.

"Ми чули грім. Неначе грім і блискавка. Ніхто ж не думав, що це аварія на станції. Ми це зрозуміли на наступний день, коли по Чорнобилю пішли такі чутки", - говорить Людмила Беседіна.

Потім евакуація, постійні переїзди та пошук нової домівки.

"Ніхто нас не хотів брати, нас вантажили в ті автобуси і розвозили по селах. Приїжджаєш в те село. Ви, каже, їжачки, ви прип'ятські їжачки, не треба нам тут радіації", - говорить Людмила Беседіна жителька Чорнобиля.

Людмила за кілька років після аварії на ЧАЕС вирішила повернутися додому. Тут знову влаштувалася на роботу. Відтоді щороку разом із подругами ходить на нічну панахиду.

В день пам'яті у Чорнобилі на центральній площі збираються сотні людей. Тут працівники станції, ліквідатори, містяни. Урочистих промов не кажуть. Лунають лише пісні, вірші, спогади. Грає бандура.

Чорнобиль увійшов у життя Віктора 4 травня 86го. Тоді він очолив загін, який створили спеціально для ліквідації наслідків аварії.

"Ми завжди страємось пам'ятати цей день і ніколи не забувати тих кого не має з нами", - говорить Віктор Митла, ліквідатор.

Олександр був серед тих людей, які зводили саркофаг над 4 енергоблоком Чорнобильської АЕС. Більшості з його колег уже немає серед живих.

"Ліквідацію зробили прості партизани, прості люди. На сьогоднішній день про них забули, про дуже багатьох. Я сьогодні прийшов що б згадати тих хлопців які зі мною працювали", - говорить Олександр Дробот, ліквідатор.

Після опівночі, як і 30 років тому, глуху тишу зони відчуження розриває гул пожежних сирен.

Щороку ліквідаторів та свідків аварії на ЧАЕС меншає. На площу вшанувати їхню пам'ять приходить дедалі більше молоді, яка працює на станції тепер. Потім люди йдуть до церкви, запалюють свічки та моляться за героїв, які ціною свого життя подарували нам майбутнє.