Селище Опитне потрапило в пастку обстрілами бойовиків [ Редагувати ]
Бойовики націлили свої гармати - на дороги. Вже другий день вони стріляють у бік селищ Опитне та Піски. Полюють на військову техніку, але під удар можуть потрапити і цивільны машини. Ці дороги для жителів селищ на лінії вогню - єдиний шанс дістатись хоча б якоїсь цивілізації. Продовжить - Ірина Баглай.
Командир Ігнат щодня обходить позиції свого підрозділу під Донецьким аеропортом. Пішки. Адже будь-який транспортний рух віднедавна викликає активність бойовиків.
"Вони тепер по дорозі стріляють, вони пристрілюють дороги наші. Щоби підвоз, або вивоз поранених не можна було зробити, підвоз БК або продовольства", - говорить Ігнат, військовослужбовець Збройних сил України.
А от свою техніку проросійські найманці чи не щоночі переміщають. З укріпрайонів на першій лінії в окупованих селищах Спартак, Октябрське відтягнули гармати у Донецьк. Це останні данні української розвідки, кажуть військові
"Техніка виходить з жилих кварталів, заходить сюди, відпрацьовує, а потім зникає назад. В принципі такого масового скупчення техніки саме на передовій у них ми не відмічаємо. Те що техніка рухається, ми і чуємо, і наблюдаємо", - говорить Євген Бондар заступник командира підрозділу Збройних Сил України.
Звідти бойовики і гатять останні дві доби у бік селищ Опитне та Водяне, що за спинами українських військових. Учора у день ВДВ, каже - били цілий день, запросили перемир'я, а вночі знову відкрили вогонь
"Били з Київського району Донецька. Ззаді терміналів, ззаді аеропорту - Тобто не з аеоропорту? - Нє, трохи далі, бо звук був слабуватий", - говорить військовослужбовець Збройних Сил України.
Зінаїда Олексіївна одна з півсотні тих, хто досі безвиїздно лишаються в Опитному. У її будинок і прилітають ті снаряди з БМП.
"Було тихо, думали вже буде менше, але все одно починається знову. - Що починається? - Стріляти починають. І туди, і звідти. Нікуди не виходимо, ось стріляють поруч. Кулі клацають об стінки, про труби ось ці", - говорить Зінаїда Олексіївна мешканка с. Опитне.
Колись квітуче Опитне дедалі стає більш схожим на селище-примару. Зруйновані будинки. Порожні вулиці. Та головне, за два роки боїв тут так і не відновили ані газопостачання, ані електрику. Самі мешканці - більшість літні люди - ніби у пастці.
"Коли вийдеш ось 6 кілометрів туди, і 6 назад по полю. І Баха, стріляють. ногами нашими по 70 років, пройдеш? Що їмо? - Борщі варимо, картоплю садимо, капусту, ось. Помідорчики у нас. Солдати хлібець дають".
І якщо раніше від обстрілів ховались у підвалах, то тепер їхні укриття затопило водою. Та й лякатись просто втомились.