У Запоріжжі актори-інваліди вийшли на сцену театру [ Редагувати ]

"За кілька кроків від щастя". Таку назву має вистава, яку у Запоріжжі поставили і зіграли люди з обмеженими можливостями. Про тих, хто не зважаючи на слабке здоров'я, долає перешкоди та йде до свого щастя - наш наступний репортаж. 

Ці люди не вважають себе інвалідами. Просто вони не такі як усі. І хочуть мати в житті рівні можливості із навколишніми людьми. Аби довести це, вирішили вийти на справжню театральну сцену.

"Стереотип необхідно розбити і показати, що люди з інвалідністю можуть бути акторами нарівні зі здоровими людьми", - говорить Маріанна Смбатян, ініціатор проекту.

У цій виставі Маріанна і сценарист, і режисер, і акторка. Сама підбирала і театральну трупу. Із 17 акторів-аматорів, 7 - такі ж, як і вона, люди з обмеженими можливостями.

"Я підбирала спеціально, щоб кожному було зручно фізично і морально грати ту чи іншу роль", - говорить Маріанна Смбатян, ініціатор проекту.

Вистава "За кілька кроків від щастя"- це сім окремих історій. Про кохання, боротьбу і перемогу тих, хто опинився сам на сам із власною проблемою. Маріанна каже - поки дописувала сценарій, трупа вже репетирувала.

"Але вони не мають права відмовляти тобі в освіті. - Так, але вони вважають так, що з інвалідом багато метушні буде. Та й все не вірять, мабуть перспектива освіти і подальшої роботи для таких, для таких як я".

Візочники Ірина Петровська і її партнер кажуть - не так важко грати на сцені, як потрапити на неї. Для цього декораторам довелось зробити спеціальний пандус. За сценарієм, у них - сімейна драма.

"Де моя сорочка? - Яка? Може ти не пам'ятаєш, але у тебе їх кілька. - Моя кохана, в смужку. - Вона в пранні".

Але кохання врешті-решт перемагає.

"Для мене складно було чути грубість від нього. Тому що ми на сцені лаємося. Ось це було складно, Чого в житті у нас не відбувалося. А на сцені треба було це зіграти. І складно було передати ті емоції, які вимагав від нас режисер", - говорить Ірина Петровська, учасниця проекту.

Окрім соціального значення, вистава мала і благодійний характер. Виручені від проданих квитків гроші актори віддадуть товаришеві-інваліду - щоб той міг відремонтувати дірявий дах свого старенького будинку.