На Майдані прощалися із загиблими під Авдіївкою бійцями [ Редагувати ]
На колінах, зі сльозами на очах Україна сьогодні прощалася з героями, що полягли в боях поблизу Авдіївки. Семеро військових загинули від осколкових поранень, відбиваючи ворожі атаки 29 і 30 січня. Майже всі бійці 72-ї механізованої бригади.
Вранці в Миколаєві в останню путь провели Ярослава Павлюка, Олега Бурця та Віталія Шамрая. Пізніше - на столичному Майдані прощалися з чотирма іншими бійцями - це капітан Андрій Кизило, молодший сержант Володимир Бальченко, солдат Дмитро Оверченко і сержант Володимир Крижанський. Про тих, хто віддав життя за свою країну - розповідають мої колеги.
В останню путь їх проводжають рідні, близькі та просто небайдужі люди. Бійці 72-ї механізованої бригади загинули від ворожих атак під Авдіївкою. Бойові побратими кажуть - хлопці були готові до наступу противника.
"Ми були готові до того, що щось таке буде і це ж група, вони вже були готові і знаєте, і дуже символічно, що вони пішли в атаку з Майдану. Там така позиція, яка називається Майдан. І от вся група зібралася на Майдані і як розказують хлопці, коли вже освітлювальні ракети, всі ж сидять так ну, розуміють, що щось почнеться, але ж поки нічого не рухається, то всі спокійні. І тут повідомляють, що ворог пішов в атаку", - говорить Олена Мокринчук прес-офіцер 72 окремої механізованої бригади.
Троє бійців загинули час першої атаки 29 січня - їх накрило осколками ста двадцяти міліметрової міни. Ще четверо під час штурму, 30 січня. Їхні побратими досі не можуть повірити в те, що сталося.
"Більшість з них я пам'ятаю в обличчя. Зараз ось в обличчя мертві дивишся -не то. Але це герої. І все життя у них прекрасна". - говорить Валерій Гуц підполковник заступник командира батальйону.
Рідні не стримують сліз.
Товариші капітана Андрія Кизила розповідають - хлопець перший піднявся в контратаку. Але його зупинив осколок ворожої міни, влучив у серце. Вшанувати його пам'ять прийшли навіть ті, хто не знав його особисто.
"Андрій, як мені здається, на наполягань момент - він зразок тієї молоді, яка виховувалася крайні 25 років, коли була вже незалежна Україна. Андрій - це приклад, зразок саме нової України", - говорить Вікторія, киянка.
Ховатимуть бійців у їхніх рідних містах. На Київщині, Чернігівщині, Черкащині, у Кривому Розі та Миколаєві.
"Колись Руслана кричала з Майдану: Україна вставай! Приходьте на допомогу! Зараз мені хочеться кинути такий самий заклик - Україна! Вставай! Вставай, тому що зараз розстрілюють твої міста", - говорить Олена Мокринчук, прес-офіцер 72 окремої механізованої бригади.