Умер Борис Олийнык: самые лучшие стихи поэта (видео) [ Редагувати ]

30 апреля на 82-м году жизни скончался легендарный украинский поэт Борис Олийнык. Украинская культура понесла невосполнимую утрату, а его творчество навсегда останется в сердцах читателей.

Podrobnosti.ua собрали самые лучшие стихи Бориса Олийныка.

"Ніхто не забутий..."

Ніхто не забутий.
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські  портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. 

"Страшно зустріти смерть..."

Страшно зустріти смерть.  
Страшно - не будьмо лукаві,  
В славі там чи в неславі -  
Страшно зустріти смерть.

Страшно безсило-малим  
Чути себе перед смертю.  
Але страшніше, коли  
Ні за що вмерти.

"Людей, звичайно, більше, ніж народу..."

Людей, звичайно, більше, ніж народу...
Коли виспівує на цілий сход  
Любов до людства...  з сотого заходу, -  
Згадай, нарешті, і про свій народ  
Хоча б за те, що має він в цю мить  
Виконувати каторжну роботу:
За тебе перед людством червоніть.

"Летів до тебе турманом через моря і дні..."

Летів до тебе турманом через моря і дні,
Спадав із неба тугою, а ти сміялась: "Ні".
Я зіркою безсонною зацвів на кружині,
Світив у вікна соняхом, а ти своєї: "Ні".

Тоді прилинув лебедем і скрикнув на стерні.
Припав до тебе леготом, а ти сказала: "Ні".
То я заплакав річкою в гірському полині,
Вже й пересох із відчаю, а ти своєї: "Ні".

Тоді віддав я вітрові свій розпач і одчай
І прошептав зневірено на цілий світ: "Прощай!
Злечу у небо турманом востаннє на біду.
Впаду, мов камінь, тугою".
                                       А ти зітхнула: "Жду". 

"Ти гукай не гукай..."

Ти гукай не гукай, а літа не почують.
Все біжать та спішать - хоч співай чи ридай...
От би взнать: а вони ж хоч човнами кочують
Чи наосліп женуть, як глуха череда?

А навіщо? Хай діти оцінюють чесно.
Ми жили. І дарма ще не всі ми орли, -
Як покличуть на звіт, ми спокійно воскреснем.
Хай Історія судить. Жили, як змогли...

Та воно-то гуртом під Історію можна:
Там - проскочиш, а там - проведуть ордени.
Інша справа - сини. Чи наважиться кожен
З нас воскреснуть, коли зажадають сини? 

Тоня и Нина Матвиенко - композиция на стихи Бориса Олийныка "Мамо, вечір догора" (2013 год)

Президент Украины уже выразил соболезнования родным, близким и коллегам поэта.