Бюрократія та довжелезні черги: тисячі виборців намагаються змінити місце голосування [ Редагувати ]
15 квітня - останній день, коли можна змінити місце голосування перед другим туром виборів. За офіційними даними, заяви до Держреєстру виборців уже подали понад 80 тисяч громадян. Чи встигають усі охочі зареєструватися - дізнавалися наші кореспонденти.
Сотні людей в чергах і бюрократія. Тим, хто змушений змінити місце голосування, не позаздриш. Приблизно п'ять мільйонів людей в Україні живуть не за місцем реєстрації. Із них один мільйон 400 тисяч переселенці. Для того, аби скористатися виборчим правом у другому турі, цим громадянам потрібно знову, особисто, прийти в найближчий відділ Держреєстру виборців.
"Мы - 215. А сейчас 110, уже подходит, уже половину простояли".
Наталя та Володимир - серед тих, хто таки вирішив скористатися виборчим правом. Молодята переїхали в столицю з Донецька.
"Мы здесь живем полгода. И мы очень рады, что можем реализовать свое право на голосование. Потому что в прошлый раз нам не предоставилась такая возможность", - говорить Наталя, переселенка.
Світлана також налаштована рішуче. Дівчина живе в Києві чотири роки. Переїхала з Горлівки. Перед першим туром на реєстрацію знадобилося дів дні. Перед другим принципово ще раз поміняла місце голосування. Дівчина розповідає - ще з ночі люди складали список. А о 9.00 ранку в черзі було 500 охочих.
"Я - 294. В час проходит по 40 человек. Ждем, будем ждать до конца", - говорить Світлана, переселенка.
Однак не всі такі наполегливі, як Світлана. За даними ЦВК, лише 315 тисяч громадян успішно змінили виборчу дільницю перед першим туром. Скільки виборців пройде цю процедуру повторно, невідомо. Адже перед першим туром було передбачено два з половиною місяці для зміни місця голосування, а тепер лише кілька днів. Кінцевий термін - 15 квітня. Тому і самі виборці, і чиновники розуміють - перереєструватися встигнуть не всі.
"Виборці з окупованих територій. Вони дійсно, якщо хотять проголосувати - вони вимушені стояти в чергах, вони вимушені получити це посвідчення", - говорить Світлана Алексєєва, начальник відділу ведення державного реєстру виборців Шевченківського району.
Така ж ситуація з чергами і в інших районних відділках столиці. Але і це не найгостріша проблема. Виявилося, що майже половина переселенців вважали, що не мають права голосувати. Про це йдеться у звіті міжнародної організації з питань міграції.
"На выборах президента мы имеем право голосовать. К сожалению - не можем участвовать в местных и парламентских выборах. Это одна из проблем, в связи с которой многие хотели бы отказаться от статуса переселенца. В первом туре не так много участвовали", - говорить Ірина Величко, переселенка, волонтер.
У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій визнають - виникла правова колізія, коли переселенці можуть бути обраними, але не мають права обирати.
"Право обирати і бути обраним - це засадниче право держави. Коли відбулися події на сході, абсолютно всі були неготові до такого розвитку подій - і в першу чергу, наше законодавство. Три роки тому разом з Радою Європи, з організацією "Опора" ми розробили законопроект про відповідні зміни до чинного законодавства, щоб надати цим людям можливість голосувати.
Але, на жаль, вже три роки цей законопроект лежить у ВР і жодних перспектив я не бачу", - говорить Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.