Ліцензія на розпусту: що робити із тіньовим ринком проституції? [ Редагувати ]

А що із самою проституцією? Тисячі українських жінок і чоловіків насправді пропонують такі послуги. І говорити про це теж потрібно. Що з цим робити? Олена Зоріна продовжить тему.

Це - паралельне життя. Офіційно його наче й немає. Та щойно сутеніє - вони виходять на роботу.

"Возраст разный, но есть уже девочки 2000-х годов рождения, есть девочки, у которых есть сутенеры, есть - которые работают на себя", - розповідає Наталія Шолох, соціальна працівниця ГО "Конвіктус Україна".

"Маша" - так просить називати себе ця дівчина. Обличчя не показує. Вже 4 роки вона чатує вздовж однієї зі столичних трас у пошуках заробітку.

"Я сама приезжая, могу сразу сказать, с Донбасса, там, где война сейчас. Работаю здесь потому что съемное жилье. У меня маленький ребеночек уже появился".

За час роботи вона пережила чимало. На підтвердження - показує руку у шрамах.

"Вот и вот. Это я так за нож взялась, поэтому шрамы так остались с этой стороны, где лезвие".

Погрози і напади трапляються часто. З боку сутенерів, клієнтів, а іноді й правоохоронців або тих, хто так себе називає. Та бізнес - процвітає. І не лише вздовж доріг, а й в інтернеті. Замовити дівчину на будь-який смак і гаманець - жодних проблем.

"Зараз є різноманітні масажні салони, чоловічі клуби і так далі, де нібито під таких покровом танців або розваг реально функціонують борделі. Є просто безліч агентств, які пропонують організовані секс-тури", - розповідає Олександра Голуб, голова ГО "Ліга захисту прав жінок".

Мінімальна вартість години - 300 гривень. Максимальна - кілька тисяч. Елітна версія - ескорт послуги та спеціальні чоловічі клуби, які спокійно працюють навіть у середмісті столиці.

Центр світового секс-туризму. Саме так дедалі частіше називають Україну. Лише за приблизними підрахунками, проституцією у нас займаються до 80 тисяч осіб. За утіхами сюди їдуть звідусіль, та й українці часто замовляють послуги інтимного характеру. Це відносно дешево, доступно, і покарання - символічне. Та й не для всіх.

Під кримінал підпадають лише сутенери і утримувачі борделів. Покарання - кілька років тюрми. Для секс-працівниць - тільки штраф.

"Максимально до 255 грн. для самой проститутки, для того, кто ее услугами пользуется или его, допустим, - вообще никакой ответственности нет", - зазначив Юрій Білоус, адвокат.

У Швеції, як і у Франції, Норвегії, Канаді та Ізраїлі - навпаки - передбачене покарання якраз для клієнтів. І завдяки цьому, кількість тих, хто задіяний у секс-індустрії вдалося значно скоротити.

"Якщо ви хочете замовити проститутку - це штраф, або навіть рік тюрми. В нашій країні в середньому від тисячі до двох тисяч осіб залучені до проституції. З ухваленням закону про заборону купівлі секс-послуг не було зафіксовано жодного випадку насильства стосовно жінок, які працюють у цій сфері, жодного вбивства жінки", - стверджує Пер-Андерс Сунессон, посол Королівства Швеції з особливих доручень у сфері боротьби з торгівлею людьми.

Аліна вже не приховує ні обличчя, ні біографії: вона - колишня секс-працівниця. 8 років дівчина продавала своє тіло.

"Я жила какой-то отдельной жизнью, я жила по ночам, немного с кем общалась, потому что люди не общались со мной. Сейчас я профессиональный психолог, я занимаюсь исследованиями", - розповідає Аліна Сарнацька, координаторка ГО "Клуб "Еней", колишня секс-працівниця.

Нині Аліна допомагає таким, як сама.

"Я сталкивалась с большим количеством насилия, с сутенерами, которые никого не защищают и берут деньги. Мне было страшно находиться в помещении с другими людьми, у меня были последствия именно из-за этих нападений", - розповідає Аліна Сарнацька, координатор ГО "Клуб "Еней", колишня секс-працівниця.

Дівчина переконує: шведська модель із покаранням клієнтів - тільки загострить ці проблеми.

"Полицейским придется ловить клиентов. Для этого они поедут к секс-работнице, будут давить на нее, чтобы она клиента этого им "сдала". Она будет сопротивляться, поэтому ее будут бить. После того как они поймают клиента, клиент вернется к секс-работнице, потому что это административная ответственность, и скорее всего будет мстить", - переконана Аліна Сарнацька, координаторка ГО "Клуб "Еней", колишня секс-працівниця.

Аліна, як і Маша, - пропонують піти іншим шляхом:

"Я за то, чтобы легализировали эту работу".

Легайз існує в Нідерландах. Вулиця червоних ліхтарів в Амстердамі - доволі популярна серед туристів і не тільки. Секс-індустрія не підпадає під заборону також у Греції, Австрії, Швейцарії і Німеччині. Але у противників узаконення чимало аргументів.

"Не відбулося покращання в плані збільшення оплати податків. І от теза про те, що всі жінки і чоловіки в проституції підуть і завтра стануть ФОПами - це неправда. Люди не готові піти і публічно заявити про те, що я займаюся такою роботою", - наголошує Олександра Голуб, голова ГО "Ліга захисту прав жінок".

В Україні кілька разів намагалися легалізувати проституцію. Та законопроекти один за одним із тріском провалювалися.

"Україна взяла на себе низку зобов'язань - в тому числі, ратифікувавши конвенцію по протидії торгівлі людьми. Ці зобов'язання - вони абсолютно ніяким чином не корелюються з легалізацією проституції. Суспільство має визнати, що люди, які сьогодні є в проституції, це особи, які у 80% випадків є жертвами торгівлі людьми", - наголошує Ірина Суслова, голова підкомітету ВР з питань гендерної рівності і недискримінації, Комітету з питань прав людини.

Легалізувати чи ввести покарання для клієнтів, що краще? Питання, на яке навіть юристи не мають відповіді.

"В проектах говорят: создание определенных мест, где будет проверяться здоровье тех жриц, которые будут там находиться, но как это все будет происходить, не будут ли эти нормы мертвыми? Уголовное наказание для клиента, которые пользуются услугой проституток, оно может быть эффективным, то тоже только лишь тогда, когда клиент будет знать, что наказание неизбежно", - наголосив Юрій Білоус, адвокат.

Альтернативним шляхом пішли в Америці. Єдина територія тут, де робота "нічних метеликів" легальна - це "срібний штат", Невада, до якого належить і знаменитий Лас-Вегас.

Але в "місті гріха" борделів немає - закон дозволяє відкривати їх лише в маленьких містечках. Таких як цей - "Крістал" - звідки до Вегаса лише 80 миль.

Це справжнісінька провінція. І дім розпусти тут чи не єдина цікавинка.

"Так, Невада - єдине місце в Америці, де моя робота легальна. Добрий старий Захід, знаєте", - говорить Лідія Фейтфул, працівниця борделю.

Лідія - своєї професії не приховує, навпаки, - вказує на візитівках і є членом профспілки. Каже, вулична проституція тут поза законом, а от її бордель - навіть ліцензію має. Їдуть до неї із сісудніх штатів - там, де проституція заборонена, карають не дівчат, а тих, хто до них звернувся. Приміром, примусово відправляють до психолога.

Утім, все це тільки в теорії. У будь-якому стрип-барі Америки красуні запропонують не тільки танець, а й інтим. Оплата - цілком легальна - через касу. Ось тільки це гроші "за екскорт".

Яким шляхом піде Україна? Поки - питання. Тим часом, Маша і не чекає на відповідь. Вона вже зробила свій вибір - і поки це траса.

"Я хочу, чтобы ребенок учился. Может, ей повезет больше, чем мне".