У Красногорівці відбудовують зруйновану обстрілами школу [ Редагувати ]

Ситуація на фронті далека від миру й тиші. Тільки за минулу добу на Донбасі було більш як 20 обстрілів, один український солдат загинув. І такі новини надходять майже щодня. Власне, можливе взаємне звільнення людей Росією та Україною, як сподіваються на Банковій та на Заході - може стати тим першим суттєвим кроком, який дасть змогу відновити мирний процес. Що ж, чекаємо.

Ну, а поки що люди, які живуть поруч із лінією фронту, намагаються вже зараз зробити все можливе для мирного життя. Ігор Левенок далі з Красногорівки Донецької області.

Красногорівська школа №2. За якихось півтора кілометра звідси пролягає лінія розмежування. Нічні вибухи та стрілянина й досі не дають спокою тутешнім мешканцям. Тож коли почалася відбудова школи, знайшлося чимало скептиків, які казали, що це гроші, викинуті на вітер. Сюди знову може "прилетіти". Втім, красуня-школа стоїть і незабаром відчинить свої двері для сотень учнів, які повірили, що тут нарешті настане довгоочікуваний мир.

Від ранку й до вечора робота кипить. Будівля змінюється на очах. Уже надбудували один поверх. Фасад утеплили. Стіни та перекриття укріпили металоконструкціями. Вікна зі стійкого скла. Врахували особливості прифронтової зони. Школа матиме автономне опалення.

"На сегодняшний момент мы поменяли все. Все наружные коммунникации и все внутренние комуникации, установили все современные системы очистки воздуха. Фильтрация, рекупирация", - говорить Антон Панжиєв, виконроб.

Неділя двадцять восьмого травня 2017 стала "чорним"днем в історії містечка. Окупанти накрили Красногорівку вогнем з артилерії та реактивних систем. Ось такий вигляд мала школа після обстрілу.

За рік будівлю вирішують відновити. Й не тільки. Зі школи планують зробити взірець. На це витрачають сто мільйонів бюджетних гривень.

"Когда начинали, то и к нам было много вопросов, люди не все однозначно к этому относились".

Заклад мали здати до першого вересня. Не встигли. Є перебої з водопостачанням, часто нема електрики - особливості життя по-сусідству із війною.

"Из-за постоянных перебоев с водой было принято решение сделать отдельный узел водоочистки на семьдесят тонн. Школа всегда будет с запасом воды. Если как вчера отключили воду, на школе это не отразится".

Основні роботи в середині виконані. Класи оснащені системою протипожежної безпеки. Будуть інтерактивні дошки та інтернет. Санвузли для учнів з обмеженими можливостями. Для них мають встановити ліфт. Про ремонт Красногорівської школи знають жителі непідконтрольної території.

"Они это видят и они верят в Украину и им все больше и больше хочется сюда вернуться в первую очередь", - вважає Антон Панжиєв.

Школа має сучасний спортивний майданчик. І там уже проводять уроки фізкультури. Пані Юлія - мати двох дітей. Й досі не може повірити своїм очам.

"Были обстрелы и никто даже и не надеялся на то, что будут востанавливать школу", - говорить Юлія, жителька Красногорівки.

Заклад освіти розрахований на шістсот школярів. Фактично тут можуть розміститися всі учні Красногорівки.

Одним із показників якості робіт є те, що виконують їх місцеві будівельники. Роблять школу для своїх дітей.

Микола - муляр. Дочку-першокласницю вже записав до цієї школи.

"Школа хорошая, теплая, очень хорошо утеплення, отремонтирована на сто процентов", - говорить Микола, житель Красногорівки.

Навчання тут має розпочатися після зимових канікул. А нині діти ходять в одну зі шкіл, яка вціліла під час масованих обстрілів.

"То есть в одной школе сидит пять директоров, пять учительських составов и детки там как-то ютятся, поэтому все ждут не дождуться, когда откроется эта школа".

Олена Михацька - директор школи, яку ремонтують. Розповідає про свій нинішній статус. Учні її школи навчаються у другу зміну.

"До війни в нас було 16 тисяч населення, а зараз приблизно десять і нема школи першого-третього ступеня, от як возити дітей?" - говорить Олена Михацька директор Красногорівської школи №2.

Геннадій навчається у випускному класі. Цьогоріч повернувся до Красногорівки. З 2014 року його родина мешкала в Росії. Та хлопець хоче закінчити школу, до якої пішов у перший клас. Мріє стати лікарем і жити в Україні.

"А в Росії не склалося? - Нет, все склалося, только я захотел домой приехать и вск"

У департаменті освіти Донеччини переконані - розвиток саме прифронтових шкіл впливає на розв'язання конфлікту на Сході. Адже саме тут починається боротьба за думки людей, обдурених ворожою пропагандою.

"Коли вони бачили наші школи, а це були і Маріуполь і Волноваха, то вони були дуже вражені такими умовами їм дуже подобається і вони кажуть ви молодці і ви робите все правильно", - говорить Тетяна Сідашева, директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА.