Холодний "граніт науки": на Прикарпатті учні потерпають у непристосованій школі [ Редагувати ]
Обдертий фасад, дірявий фундамент, пічне опалення та ще й вбиральні надворі. У таких умовах навчаються діти в прикарпатському селі Небилів. Чи є в них шанс не задубіти взимку? - розкаже Жанна Дутчак.
Гірське село Небилів. У його центрі, обабіч дороги, - три корпуси школи. Кожен - ніби пам'ятка історії.
"Цей корпус побудований у нас у 1906 році. Класи дуже високі, коридори темні, бо вікна - на дві сторони, коридори такі темненькі, дуже високі, зате тепла не вистачає", - розповідає Галина Рожко, педагог-організатор Небилівської школи.
Холодно і в цьому корпусі, схожому на хату-мазанку. Звели будівлю ще у 1956 році. Нині тут навчаються більше як 70 дітей.
"Штукатурка з роками вже відпадає. Ми її зробили так колись косметично, воно знову відпало. Фундамент треба обливати обов'язково, бо там внизу пусто, йде холодне повітря і підлога холодна".
Найскладніше учням - зимою. Температура в приміщеннях не піднімається вище 15 градусів. У люті морози навчання доводиться припиняти. Опалюють у класах і досі пічками.
"Взимку холодно - що батькам, що дітям. Я як навчалася - там теж було холодно. Ми самі топили. Самі дрова приносили з дому. Топили. Мусили якось. Грубки старі, сам корпус старий, в підлозі діри - то й холодно", - розповідає Уляна Рожко, мати учня Небилівської школи.
А ще - немає води, вбиральні - надворі. Та відмовитися від цього корпусу школа не може. У селі щороку збільшується кількість учнів - зараз їх понад півтисячі.
"76 дітей в даний період, - якщо би ми закрили корпус, - не мають де дітися. Двозмінне навчання не підходить, бо доїжджають учні із Слободи Небилівської. Навіть в першу зміну вони закінчують навчання о 4 годині", - зазначила Надія Семкович, директорка Небилівської школи.
Старий корпус ще довго служитиме, - переконує директорка, - якщо його капітально відремонтувати. Однак наразі гроші вибили тільки на перекриття даху, заміну вікон й утеплення підлоги.
"У нас тут в цьому приміщення навчається четвертий клас. Минулого року ми лінолеум постелили. Провели батареї, але поки що у нас пічне опалення в класі".
Щоб підключити електроопалення, потрібно 30 тисяч гривень - їх пообіцяла виділити місцева влада. Та якщо не залити фундамент і не утеплити фасад, тепло втрачатиметься, - пояснюють учителі. А в управлінні освіти не приховують: до кінця року за ці роботи не братимуться. Мовляв, у районі ще тридцять три школи, і на всі не вистачає коштів.
"Зараз закінчення року, виконувати зовнішні роботи вже, напевно, занадто пізно, але у першочергові заходи цей об'єкт буде включений. Ну і питанням там ще стоїть - є кошти обласного бюджету, зараз буде що - ми зробимо, підведемо воду і внутрішні туалети у старому корпусі - аби діти не бігали через вулицю", - стверджує Роман Стоцький, начальник управління освіти, молоді та спорту Рожнятівської райдержадміністрації.
Окрім ремонту старих корпусів, батьки та вчителі мріють про розширення школи, адже у кожному класі зараз більше ніж по 30 учнів. Будувати треба, - визнають і чиновники. Однак на зведення нового корпусу необхідно кілька десятків мільйонів гривень. Тож, коли це стане можливим - прогнозувати не береться ніхто.