Судова реформа, ринок землі та санкції прогульникам: чим займалися депутати у Раді? [ Редагувати ]
Реформа очима монобільшості. Після дводенного розгляду і під критику зала народні обранці ухвалили зміни в суддівській системі. Що вони передбачають? Та як депутати вирішили карати самих себе? Про це далі
Турборежим вимкнено, народні обранці вже не з таким поспіхом штампують законопроекти. Приміром, судова реформа. Пов'язані з нею напрацювання обранці розглядали два дні, через величезну кількість поправок понад 300.
"Нам абсолютно незрозуміло, як можна закладати таку систему призначення суддів, коли три людини з ради суддів, ну це зрозуміло, і три представника громадських організацій, нерозумілих абсолютно - хто ці люди, і чому вони повинні вирішувати судьбу - хто буде суддею Вищого суду в країні. Ми вже бачили це на практиці, коли приходили так звані грантоїди і намагались створити нові антикорупційні органи", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".
Судова реформа, на думку монобільшості, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів органу, що контролює діяльність судової гілки влади. Тепер у ВККС буде не 16, а 12 членів. Їх призначатиме Вища рада правосуддя, до складу якої саме і входитимуть міжнародні експерти.
"Саме в цьому сенс цього закону. Отримати контроль - вигнати чужих і призначити своїх до Вищої ради правосуддя і Вккс для того, щоб потім, за скороченою процедурою, виганяти тих суддів, які не слухають порад і залишати тих, які слухають - підвісити на гачки суддів Верховного суду", - говорить Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина".
Крім того, зміни в судовій системі передбачають скорочення кількості суддів Вищого суду України із двохсот до ста.
"Я думаю, ми гарно зекономимо бюджетні кошти, тому що треба ж і на цьому економити, по-друге - на якість це на має впливати, вони будуть працювати інтенсивніше, і більша увага до них буде прикута суспільства", - говорить Олександр Корнієнко, народний депутат, "Слуга народу".
"Тим, що просто зменшується кількість суддів дає можливість в ручному режимі просто почистити непотрібних, або неугодних суддів, тому ми говоримо, що потрібно не зменшувати, а просто очистити суд через переатестацію", - говорить Олександра Устінова, народний депутат, "Голос".
Утім, попри критику половини зали, голосами президентської фракції зміни судової системи ухвалили 236 нардепів "за". А далі власна дисципліна. Щоб у залі було кому голосувати - нардепи запровадили санкції для прогульників. Відтак, якщо 30% пленарних засідань обранець пропустив, зарплатні йому не бачити.
"Коли ти не голосуєш не зрозуміло чому ти не голосуєш, ти не розділяєш цю правку, ти не підтримуєш цей законопроект, ти обираєш путівку до теплих стран, ти обираєш машину чи квартиру або займаєшся іншими іноді дуже цікавими речами, тому я думаю що краще щоб виборчі розуміли, за що кожен з нас голосує", - говорить Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України.
Ну, а після продуктивного пленарного дня обранці розбіглися по комітетах. Сьогодні засідає й аграрний, де розглядають альтернативні законопроекти щодо запровадження ринку землі. У самому ж профільному комітеті теж уже мають напрацювання, які відрізняються від пропозицій уряду.
"Чим наш законопроект відрізняється від інших? Ми даєм можливість купувати іноземцям, які працюли останні три роки на території України. Погодьтесь, ті люди, які вже живуть на території України більше 20 років, які одружились,які виховують тут дітей, які розмовляють українською мовою, по відношенню до них було б несправедливо не дати їм таку можливість, купувати землю в межах земельного банку, який вони обробляють. Що стосується іноземців, які вперше заходять на територію України - то вони матимуть таку можливість з 2024 року", - говорить Павло Халімон, народний депутат, "Слуга народу".
Проте представники інших фракцій у парламенті ринок землі взагалі не підтримують.
"Законопроект в парламенті, що він передбачає? Що можна розпродати українську землю - сільськогосподарську, в тому числі іноземцям, і в обсягах, в яких ніхто ніде в світі землю не продає, наприклад в одні руки можна віддати 15% області, або 0,5 території всієї України, які займають сільскогосподарські землі - це 210 тисяч гектарів в одні руки,це як два Києва", - говорить Юлія Тимошенко, народний депутат, "Батьківщина".
"75% наших співгромадян категорично не сприймають скасування мораторію, тобто продаж української землі. В умовах, коли країна бідна ніколи не продають землю, треба спочатку відновити економіку, збільшити зарплати і пенсії, дати людям доступ до банківських кредитів, щоб ті, хто працююить на землі мали змогу теж її купити, а не просто прийдуть закордонні інвестори і скуплять за безцінок українські землі, ми це не сприймаємо. Треба, щоб спочатку країна була більш стабільна і більш заможною, після того можна відкривати ринок. Але безумовно після того, як це рішення буде прийнято на референдумі", - говорить Сергій Льовочкін, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".
Наразі ж в аграрному комітеті 11 альтернативних законопроектів. У монобільшості обіцяють із земельно-ринковими питаннями квапитися не будуть і витримають усі процедури. А от у бюджетному комітеті вже поспішають до п'ятниці підготувати проект кошторису на наступний рік до першого читання.
"Если будет принят тот бюджет, который предлагает правительство Зеленского - миллионы наших наших граждан как были нищими, так и останутся. Я сейчас не говорю о тарифах, и поставках и стоимости газа, но это все должно быть заложено в бюджете для того, чтобы изменить ситуацию в вопросах благосостояния и уровня доходов наших граждан. Мы подали альтернативный документ, который изложен в 221 правке", - говорить Віктор Медведчук, народний депутат, голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя".
Окрім запланованого розгляду бюджету в першому читанні у п'ятницю народні обранці матимуть нагоду поспілкуватися з міністрами. До цього керівники відомств напрацьовували своє бачення реформ, тепер депутати з них спитають - на годині запитань до уряду.