Тисячі гривень на смітник: як спекулюють на зіпсованих продуктах [ Редагувати ]

Український нонсенс: з одного боку, люди скаржаться на безгрошів'я, а з іншого - викидають тисячі гривень на смітник. Особливо після свят. Ідеться про кілограми зіпсованої їжі. Харчове марнотратство - це лихо сучасного світу. Принаймні "ситих" країн. Там для ресторанів і крамниць навіть штрафні санкції запроваджують за викинуті харчі. Що ж відбувається в Україні? Феруза Бегматова - про спекуляцію на зіпсованих продуктах.

Майже півтора мільярда тон харчів на смітник. Саме стільки люди викидають щороку. Це  гори продуктів. Якби завантажити їх у товарні вагони, то цим локомотивом можна було 6 разів оперезати Землю. І це тоді, як мільярд людей у світі - голодують.

І найцікавіше, що найбільше харчів - втрачають тут, на полицях крамниць.

Ось, приміром, смітник біля французького магазину. Кілька десятків круасанів, варене куряче філе, йогурти. А порпається в ньому не безхатько, а відомий юрист - Араш Дерамбарш. Він був одним із ініціаторів закону, ухваленого три роки тому. За ним - супермаркети Франції повинні віддавати нерозпродані харчі доброчинним організаціям.

"Ви порушуєте закон. Те, що ви робите - неприпустимо. Ні-ні, ми з приставом забираємо ці харчі. Адже бачимо, що ви викинули цілком придатну для споживання їжу й ми подамо на вас скаргу", - каже Араш Дерамбарш, юрист.

Франція стала першою у світі країною, де з марнотратством борються таким чином. Кожен супермаркет, завбільшки понад 400 квадратних метрів, зобов'язаний підписати контракт із благодійниками. Інакше - штраф до 4 тисяч євро.

Раніше - до ухвалення закону - близько 15% харчу йшло на смітник. Тепер - дедалі більше продуктів дістається тим, хто їх потребує.

"Навіщо викидати цілком їстівні продукти? Звісно, якщо в них збіг термін, то не труїть людей. Але ось можна зробити собі салатик із креветок, а йогурт на десерт. Як це можна викидати?", - говорить Крістіан, безхатченко.

Подібна ініціатива шириться світом. І причина не лише в людинолюбстві - щоб нагодувати нужденних. А ще й у тому, що зіпсовані продукти - це втрачені гроші. Лише в США щороку викидають харчів - тільки вдумайтеся - на 218-ть мільярдів доларів!

П'яту частину всього м'яса, виготовленого в світі, за різних причин - викидають. Тож - мільйони тварин гинуть даремно, а фермери працюють "на смітник",

У світі з марнотратством їжі борються вже не перший рік. Приміром, у Лондоні доволі популярним є додаток Too good to go, у перекладі "надто добре, щоб викидати". Із його допомогою я замовлю собі обід у найближчому кафе.

Коштуватиме він удвічі, а то й утричі дешевше. А все тому, що мені дістанеться нерозпродана їжа. Яку інакше - просто б викинули. Ідея створити такий додаток виникла у хлопців із Данії, коли вони побачили, скільки харчів викидають ресторани в кінці робочого дня.

Нині вони рятують продукти в семи країнах світу. Зокрема, у Франції, Німеччині, Швейцарії - і ось тут - у Великій Британії. За три роки - а саме стільки працює додаток - 23-и мільйони страв замість смітника потрапили на тарілки. Та ближче до справи:

Подивімося, що я сьогодні їстиму. Це макарони зі свининою, а це теж макарони, але з Овочами. За усе це я заплатила втричі менше, ніж вказано в меню.

Ще одним варіантом харчової бережливості - можуть стати так звані продуктові банки - фудбенки. Їхня світова мережа об'єднує 31-у країну. Люди, які нездатні прогодувати себе, можуть прийти до таких складів і за незначну оплату, або взагалі задурно, отримати їжу. Сюди потрапляє все, що не вдалося продати.

У Чехії, до прикладу, торік уряд заборонив великим супермаркетам утилізувати продукти, придатні до вживання, і зобов’язав - передавати їх у фудбенк.

В Україні фудбанк, виявляється, теж є. Ще з 2011 року. От тільки досі не має таких обсягів, як за кордоном.

"Сьогодні ми отримали продукти харчування від наших спонсорів, які не допускають до утилізації продукти, які не мають товарного вигляду", - говорить Володимир Іванов - голова правління "Фудбенк Україна".

А все тому, що віддівати продукцію, навіть у якої спливає термін придатності, вітчизняні постачальники - не хочуть.

"З нами працюють виключно іноземні компанії", - голова правління "Фудбенк Україна".

А все тому, що українські продавці - навіть на продукції із закінченим терміном придатності намагаються заробити. На полицях більшості супермаркетів - кілограми такої!

Что делать с товаром в магазине, который не продался .Тут начинается целая история, когда сотрудники магазина начинают переклеивать, сбивать даты, потому что им приходится или выкупать этот товар, за свoй счет, просроченный или же они теряют мотивацию, это какой-то процент от зарплат, в среднем, до 30%", - каже Максим Несміянов, виконавчий директор ГО "Союз споживачів України".

Хоча за законом, адміністрація мала б віддати задавнене - на утилізацію. Але це - знову ж таки - додаткові витрати.

"А поставщик думает, а зачем мне платить деньги, когда я могу заработать", - говорить Максим Несміянов , виконавчий директор ГО "Союз споживачів України".

А заробляють кількома дуже сумнівними способами. Перше життя задавненого подовжують у  кулінарії. І ковбаса з душком, і запліснявілий сир - легко можуть стати інгредієнтами, скажімо, піци. Другий спосіб - продати неліквідний товар на спеціальному ринку.

"Тут не вказана дата виробництва, ну а у нас же прострочка, у нас все прострочка", - гвоорить Максим Несміянов .

Цей варіант хоча б - чесніший. Принаймні людина знає, що купує. Хоча й товар - Уже давно мав би покинути цей світ.

"Они до 3 месяца этого года, просрочка полгода. До 12 месяца 18 года, скоро год просрочки. Кінцевий термін споживання - 16 рік", - каже Максим Несміянов, виконавчий директор ГО "Союз споживачів України".

І найгірше, що головні покупці на українських ринках задавненого товару - це пенсіонери.

"А что делать, пенсия 2 тысячи, что делать нам", - каже покупець.

Та найцікавіше, де беруть увесь цей зіпсований товар?

Зрозуміло, що здають товар зі збіглим терміном і магазини, щоб трохи заробити. І... самі виробники. Щоб продавцеві потім було легше дурити покупців!

І виявилося, що до такого способу вдається чимало постачальників!

"А коли було - виготовлено? На кліпці має бути - от кліпси немає - де ж воно є - виготовлення на кліпсах - але кліпси обрізані 15 діб рахуйте - плюс-мінус в любу сторону"

Хоча це - незаконно! На товарі обов'язково має бути термін виготовлення. А от стежити за чесністю магазинів повинна Держспоживслужба. Працює це так: покупець, який помітить задавненість - має написати скаргу в службу. Після цього в магазині проведуть перевірку. І якщо таки виявлять зіпсований товар - крамницю оштрафують. Однак насправді - і система контролю, і система покарання - у нас не надто дієві.

Тож якщо цивілізований світ бореться з тим, щоб ресторани й магазини не викидали харч. В Україні - крамниці часто самі перетворюють на смітники свої полиці.