Юлія Світлична відвідала Панютинський вагоноремонтний завод та закликала підтримати харківських вагонобудівників [ Редагувати ]

Шанс на відродження. Робітники вагоноремонтного заводу на Харківщині, який тривалий час простоював без замовлень, нарешті отримали нового керівника. Та це поки не вирішило проблем підприємства. Чи є вихід? - з'ясовували наші кореспонденти.

Останні пів року Панютинський вагоноремонтний завод, де виготовляють товарні вагони, піввагони та зерновози для "Укрзалізниці", - простоює. Люди стомилися сидіти без роботи. Два тижні тому робітникам представили нового директора. Завод ніби почав оживати.

Володимир Кирдань, майстер Панютинського вагоноремонтного заводу:

Чуть-чуть лучше пошло. Вижу, кузня работает, колесный работает, и там вагоноремонтный работает. Не на полную, ну так.

Та замовлень, які могли б завантажити підприємство на повну потужність, поки що немає.

Євген, працівник Панютинського вагоноремонтного заводу:

Заказов покуда нет, начали понемножку резать что-то там, вагоны, ну а так - покуда старые, да.

Володимир, працівник Панютинського вагоноремонтного заводу:

Заказов много надо. Так что будем надеяться на лучшее.

Підприємство спроможне виготовляти 12 вагонів на добу. Поки ж працівники займаються тим, що вантажать металобрухт і розрізають старі вагони. Уцілілі частини пустять на ремонт інших.

Валентина Левченко, голова профспілкової організації Панютинського вагоноремонтного заводу:

Робота потихеньку нібито як починається. І всі вагони, які ріжуть не тільки на нашому підприємстві, ріжуть і на "Дарниці" і в Стрию, всі запасні частини, які годні, придатні - ідуть на наш завод. Зараз от колісний цех, теж тєлєжечне відділення пішло працювати у 2 зміни. В принципі, самих глобальних таких заказів поки немає, ну потроху нібито почали люди на щось сподіватися.

Як відновити роботу заводу - колектив сьогодні обговорював під час зустрічі з колишньою очільницею Харківщини Юлією Світличною.

Юлія Світлична, депутат Харківської облради:

Вагоноремонтный Панютинский завод на сегодняшний день в критическом состоянии - заработная плата людям выплачивается минимальная, завод стоит, заказов нет. Руководство назначили не так давно, но директор есть, а заказов нет. Ничего не меняется. Нужно обеспечить завод государственным заказом, нужно предоставить людям внятную нормальную инвестиционную политику, нужно понять, как будут модернизироваться мощности для того, чтобы соответствовать времени и выпускать конкурентоспособную продукцию. Нужно наконец-то выплатить нормальную заработную плату людям, чтобы они не выживали и не задумывались, куда им идти и находить работу, а знали и понимали, что их предприятие кому-то нужно, что их труд важен, и что о них заботятся.

Для Харківщини, промисловість - важлива галузь, бо на заводах працює кожен третій мешканець регіону. За останні три роки промисловість зросла на 15%., вісім тисяч нових робочих місць, стабільно зростало виробництво у машинобудуванні і хімічній промисловості. Державні підприємства починали отримувати повні портфелі замовлень. Та з кінця минулого року, після зміни керівництва регіону, ситуація кардинально змінилася - обсяги промислового виробництва почали падати, і в січні падіння вже сягнуло більше 7 відсотків. Середня зарплата на підприємствах Харківщини зменшилася, а борги із зарплатні зросли майже до 400 мільйонів гривень.