Голодні й безробітні: у Таїланді через карантин потерпають слони [ Редагувати ]
Голодні й безробітні. У Таїланді через карантин потерпають слони. Це - національний символ країни і одна з головних туристичних принад. Та кордони нині під замком, слони та їхні погоничі без діла. Як виживають у часи пандемії - розкаже Анна Філь.
Жорсткий очерет замість соковитих фруктів. Вухатим мешканцям цього парку доводиться затягувати паски. Вони залишилися без основного джерела заробітку - туристів.
Думронг Лонгсакул, менеджер парку:
Я ночами не сплю, не знаю, що робити. Моїх власних заощаджень вистачить максимум на місяць, а надзвичайний стан в країні ніхто скасовувати не планує.
Раніше парк щодня приймав щонайменше сотню відвідувачів. Переважно туристів з Європи. Кожен витрачав у середньому 100 доларів - щоб покататися на слонах чи погодувати їх. Цього з головою вистачало, щоб прогодувати тварин і заплатити погоничам. Нині ж і ті, й інші - без роботи, а лише на корм тваринам треба по тисячі доларів щодня.
Думронг Лонгсакул, менеджер парку:
Я не можу скоротити персонал, бо потрібно щоб хтось доглядав за слонами. А випустити в ліс їх не можна - вони виросли в неволі й у дикій природі просто не виживуть. Це замкнуте коло.
Зараз керівник парку урівняв зарплату всім погоничам - щоб кожен отримував принаймні мінімальну платню. Адже цілі родини покладалися на прибуток, який приносили вухаті велетні.
Сомкіт Метечотікул, погонич:
Слони для нас теж як члени сім'ї. Якщо вони добре їдять і сплять - ми щасливі. Це наші годувальники, тому ми дбаємо про них, як можемо.
"Безробітних" слонів у Таїланді нині близько чотирьох тисяч. Їхні власники зараз виживають або за рахунок власних коштів, або завдяки благодійним пожертвам від тайців. Та сподіваються на допомогу від уряду. Інакше - невдовзі їм разом зі своїми чотириногими друзями доведеться побиратися на вулицях.