Новий склад делегації України в ТКГ є спробою реанімувати переговорний процес - Фесенко [ Редагувати ]

Чергові перестановки в Мінську у нашій делегації в Тристоронній контактній групі. Нагадаємо, це спецформат переговорів між Україною та Росією за посередництва ОБСЄ, - що створений на виконання рішень Нормандського формату.

Зазвичай, на переговорах у Мінську Україну представляли не те щоб офіційні особи. Так, вони завжди мали конкретний політичний мандат, однак особливий - виключно, для цих переговорів у спецформаті.

А зараз влада вирішила посилити представництво України та направила саме офіційних осіб з ширшим статусом. Зокрема, першим заступником глави делегації Леоніда Кучми став Олексій Резніков - віце-прем'єр та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Разом з ним у делегації працюватимуть також представники комітетів Верховної Ради, а також урядовці - у ранзі заступників міністрів.

Чи посилить у відповідь Росія свою делегацію - поки не зрозуміло.

Новий склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, затверджений 5 травня президентом Володимиром Зеленським, є спробою створити потужний імпульс для нових переговорів у Мінську. Про це в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер" заявив український політолог  Володимир Фесенко.

"Ідея посилення делегації в Мінську зараз є основною. Мені здається, президент Зеленський хоче створити потужний імпульс для переговорів у Мінську, щоб вивести їх зі статусу "болота", в якому вони, на жаль, вже довго перебувають. І схоже, що є надія ідея інтегрувати, поєднати нормандський і мінський формат переговорів. Однак чи вийде це, питання відкрите. Тому що багато залежить від реакції і в Москві, і в Берліні, і в Парижі", - заявив політолог. 

Фесенко відзначив, що реакція на ідею посилення статусу нашої делегації в Мінську всередині країни є доволі стриманою, у всякому разі не такою критичною, як була на консультативну раду.

"Я думаю, великих протестів щодо цього приводу найближчим часом не буде, оскільки ми навіть не знаємо, чи запрацює ця ідея на практиці. Скоріше є ризики, що восени можуть бути протести з соціально економічних питань. З цього боку мені здається, ризики для президента Зеленського набагато більші. І вони певним чином можуть впливати і на переговорний процес", - вважає політолог. 

Фесенко вважає малоймовірним, що "коронакриза" і падіння цін на нафту можуть послабити Росію, а отже й зробити Кремль більш готовим до компромісу щодо війни на Донбасі. 

"Зараз економічна криза і наслідки карантину створюють для всіх величезні проблеми. Для Росії додаткові проблеми це падіння ціни на нафту і економічні проблеми. Економічна напруга вже відчуваються, посилилася соціальна напруга. Проте треба розуміти, ми це побачили і в 14-му і 15-му роках, коли санкції та падіння ціни на нафту не вплинули на російську позицію. І не варто чекати, що Росія піде на якісь односторонні поступки. До речі, росіяни мають розуміти, ми теж не підемо на односторонні поступки", - заявив Фесенко.

Політолог зазначив, що певну надію на прорив у переговорах дає бажання президента Росії Володимира Путіна домовитись з Заходом. Господар Кремля активно веде переговорний процес з Заходом і тема Донбасу може бути одним з головних предметів широких домовленостей.