Фермери України ризикують втратити врожай і стати банкрутами [ Редагувати ]

Навіть не згадаю, чи було вже таке в Україні, щоб фермери просто викидали тонни овочів, не маючи змоги їх продати! Ця весна вже стала надскладною для наших аграріїв. Через карантин. Але ніби ось цих складнощів замало - б'є по людях ще й природа.

Чи буде у нас врожай зернових і який - це питання мільярдів доларів та тисяч людських доль. Яких збитків уже зазнали фермери, скільки ще втратять і чи варто чекати стрибка цін? Інна Томіна з'ясовувала.

Це поля в Бобринецькому районі. Кіровоградщина. Вже більше п'ятнадцяти років тут обробляє землю фермер Михайло Цокалов разом із батьком. Мають 500 гектарів. На них сіють пшеницю, ячмінь, ріпак та соняшник.

Михайло Цокалов, фермер:

Зараз ми проводимо посів соняшнику посівним комплексом це одночасно іде культиватор і іде посів соняшнику і прикотковування.

Та цьогоріч погода підвела. Такого не було всі п'ятнадцять років їхнього господарювання, кажуть Цокалови. Безсніжна зима, весняні заморозки та буревії.

Михайло Цокалов, фермер:

Пішли морози, дуже сильні приморозки були, якщо сказати, відсотків 30 зразу вони врожаю забрали, це 100%. А потім після морозів прийшла повітряна посуха, взагалі дощів не було, сонце, вітер і по утрам приморозки, які зіграли дуже плачевну роль по зернових це пшениця, ячмінь озимий. Ну, на сьогоднішній день, можна сказати, 30-40% врожаю втрачено. Це по моїм полям.

Тож на прибутки Михайло й не розраховує, тут, каже, аби в нуль вийти. Та запізнілі дощі, які прийшли цього тижня, трохи змочили землю, але оптимізму фермерам не додали.

Павло Рошинець, фермер:

Рятуємо те, що є, кормимо за кошти практично останні, за що жить дальше не знаємо, бо не передбачені такі витрати   урожайність у нас доходила до 80 центнер, то в цьому році дай бог 30 зібрать.

Через теплу зиму до всіх діб додалася ще одна - шкідники.

Павло Рошинець, агроном:

Вносимо антистресанти, коригуємо мікроелементи в рослинах, щоб хоч якось натягнути якусь врожайність, бо рік дуже складний.

І така ситуація у половині південних областей. Найкритичніша - на Одещині. Такої посухи в регіоні не було півстоліття! Область може втратити до півмільйона озимих. А це більше половини всіх посівів. 

Борис Юрескул, керівник фермерського господарства з Білгород-Дністровського району:

Пересівати у цьому році вже немає сенсу, тому що суха земля, зернові під великою загрозою. Те, що можна зробити на полях - ми зробили все, і де ще можна щось зробить, ми спасаємо.

Валентин Скалозубов, фермер:

Люди в паніці, пайщики дуже переживають що вони отримають, а що ми можемо обіцяти, як у нас все загинуло.

А от на Заході інша біда! Півтисячі гектарів полів на Тернопільщині днями винищила пилова буря! Молоді буряки за лічені години вкрило шаром землі. Врятувати їх вже неможливо. Аграрії кажуть: збитки величезні. Мінус сім тисяч гривень на кожному гектарі.

То що буде з українським врожаєм восени? І чи зможемо експортувати пшеницю? І чи будемо з хлібом самі?

Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України:

Чи буде урожай для України? Буде! У нас же, як - засуха величезна на півдні, то небачений урожай на півночі.

Та все ж зменшення врожаю зернових експерти таки прогнозують. Але поки некритичне. Тож припиняти експорт підстав немає.

Марія Колесник, аналітик аграрного ринку:

За нашими прогнозами врожай становитиме 25,4 млн тонн проти 28,4 які були минулого року. Будь-яких підстав для заборони експорту зерна в Україні на сьогоднішній день не існує. В даному випадку, якщо Україна не буде активно займатися експортом її місце займуть на світовому ринку інші.

Паралельно з кліматичними форс-мажорами українські фермери відчули і наслідки карантинні. Через закриті ринки, люди тоннами викидали врожай. Хоча - імпорт у магазинах продавався!

Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України:

Коли був карантин, і польські, єгипетські турецькі огірки йшли, а наші не йшли.. польська/турецька редиска йшла, а наша не йшла, а наші гноїли! А яка ж різниця? А різниця в тому, що великий бізнес монопольний хотів задавити дрібних.

Ось приміром, на Київщині. Відео, яке облетіло соцмережі і теленовини. Місцевий фермер вивіз у поле і залишив гнити просто неба тонни непроданої моркви. Тепер сподівається хоч на гумус перетворити ці овочі.

А це вже збанкрутілий підприємець із Вінниччини. Чоловік просто перекопав урожай цибулі, бо не було де нею торгувати.

Імунітет від коронавірусу! З грядками редиски зроблю те саме, що й з цибулею. Уже на підході молода картопля і буряки.

В українських фермерів-овочівників є три основні ринки збуту. Перший - це супермаркети. Туди постачає городину переважно великий бізнес. Малий та середній орієнтуються на базари та ресторани. Тож поки вони карантинили дрібні фермери рахували збитки! А тепер після послаблення обмежень - сталося прогнозоване: підскочили ціни.

Федір Рибалко, директор Української плодоовочевої асоціації:

Рынок начал насыщатся, и даже возник дефицит на некоторые товары и цены выросли. Ну например, если месяц назад редис фермер мог продать не дороже двух гривен, что не покрывало затраты на уборку, то на этой неделе, цена на редис поднялась до 20 грн за килограмм.

Йдемо переконатися у тому самі. Столичний ринок. Торгові ятки відкриті не всі. Та на вході все одно черга з покупців. Усе - через нові санітарні правила.

Люди потягнулся на базар - переважно за свіжою, а головне дешевшою городиною.

Костянтин, покупець:

Тому що можна десь шось купити, в супермаркетах такого вибору не буде.

Хоч асортимент тут справді ширший. Та цінники мало відрізняються від магазинних. Особливо на овочі з борщового набору.

Вікторія, продавчиня:

Наприклад, картошка дорожає, кабачки подорожали, огурци тоже... - Суттєвоо?  - Ну да? Як були вони по 25, то зараз по 30.

Тетяна, продавчиня:

Фермеры хотят вернуть свои деньги вложенные, то есть соответсвенно они подняли быстренько цены, чтобы не выбрасывать задарма.

Підраховувати загальні збитки агросектору - ще рано, кажуть експерти. Загальна картина вималюється восени. Але вже зараз уряд має думати про підтримку малих господарств. Ті просять відшкодування за кредитами, державні дотації та страхування.

Федір Рибалко, директор Української плодоовочевої асоціації:

Весь мир для урегулирования этих проблем использует пониженную ставку НДС. То есть она варьируется от п'яти до 20 процентов в зависимости от страны. Это позволило бы расширить легальные рынки сбыта, сделать более прозрачным бизнес малый и средний.

В уряді ж поки до зниження ПДВ не готові. Бо Україна є учасником Зони вільної торгівлі, а значить умови ведення агробізнесу доведеться полегшувати й іноземним компаніям. Та все ж державну допомогу на чотири мільярди гривень цього тижня пообіцяв фермерам прем'єр. Щоправда, як і між ким ці гроші ділитимуть - ще думають.