Британці на карантині масово купують цуценят [ Редагувати ]

Британці на карантині масово купують цуценят. Професійні селекціонери кажуть - попит на чотирилапих зріс майже вдвічі. Та побоюються, що разом із локдауном скінчиться і "собаче щастя". Чому - дивімося далі.

Крістін і Стівен Біддлком розводять доброзичливих і товариських хаскі. До карантину до них зверталися два-три потенційних покупці на тиждень. Нині - по кілька на день. Тим не менш, такий попит собаководів - не тішить.

Крістін Біддлком, заводчиця сибірських хаски:

Дуже багато охочих телефонують і пишуть. Електронні листи надходять і вдень, і вночі. Та покупці часто не розуміють, за що беруться. Не розраховують, як багато часу доведеться витрачати.

Британці - люблять собак і знаються на них. Королева Єлизавета друга - знана шанувальниця коргі. Прем'єр Борис Джонсон теж зі своїм хвостатим улюбленцем не розлучається - забрав з притулку "джек-рассел-тер'єра" і перевіз його до резиденції на Даунінг-стріт. По всій країні за майже три місяці карантину - цуциків стали купляти вдвічі частіше.

Дженні Кемпбел, заводчиця ретриверів:

Відповідальні собаководи обережно ставляться до підвищеного попиту. І самі обирають покупців, спілкуються з ними. Треба впевнитися, що нові господарі обізнані зі специфікою породи, відповідально підходять до вибору.

Породисті тварини - недешеве задоволення, а на карантині й поготів. Адже попит породжує пропозицію. Покупці скаржаться - кілька місяців тому цуценя англійського бульдога можна було придбати за 4 тисячі фунтів, нині ціна доходить до дев'яти тисяч. Це 300 тисяч гривень.

Білл Ламберт, представник англійського клубу собаківництва:

Через надто високі ціни люди починають замовляти собак з-за кордону. Це не завжди законно і безпечно для тварин. Невідомо, в яких умовах їх утримували і як перевозитимуть.

А в цьому бельгійському притулку чотирилапого друга, хоча й без відзнак, можна взяти безкоштовно. Власники кажуть - на карантині до них потрапило на третину менше покинутих напризволяще котиків і собак, ніж за попередні кілька місяців.

Себастьян де Йонге, директор притулку:

Ми розуміємо - це сумнівний здобуток, бо тимчасовий. Незабаром у нас додасться роботи. Люди знову почнуть переїжджати з місця на місце і полишатимуть своїх тварин. Або ж відмовлятимуться від тих, яких прихистили на карантині.

Ще одна проблема - надто для собак - посткарантинний стрес. Поки всі вдома, вони звикають до постійної уваги. Коли господарі повертаються до роботи чи навчання, песики не знаходять собі місця. Фахівці радять готуватися до виходу з локдауну заздалегідь. І поступово привчати тварин залишатися на самоті.