Війна на Донбасі: бойовики ігнорують режим припинення вогню [ Редагувати ]
На сході країни російські найманці й далі ігнорують режим припинення вогню. У штабі від початку доби зафіксували три ворожі провокації. Окупанти вели вогонь поблизу Новолуганського зі стрілецької зброї. А біля Шумів і Травневого стріляли з гранатометів.
Вогню у відповідь наші солдати не відкривали. Втрат серед українських захисників - немає. Про ситуацію на передовій - Ігор Левенок.
Приазовський степ. Передова під Маріуполем. Недавні вирви, потрощені автомобілі й меморіальні знаки на честь загиблих українських солдатів. Одна з найгарячіших ділянок фронту. Торік на цьому місці російські окупанти підбили машину медиків. Загинув водій та санінструктора Ірина Шевченко. Тутешні позиції утримують наші морпіхи. До останнього перемир'я бої тут були надто запеклими.
Тарас, морський піхотинець:
Обстрілювати ствольною технікою, обстрілювали мінометами вісімдесят другого калібру, сто двадцятого, стрілецька зброя дуже часто працювала. Кулеметник часто бачив наші позиції і стріляв по ним.
У порівнянні із цим, кажуть наші бійці, зараз панує тиша. Але й вона оманлива. З ворожого боку де-не-де пролунає черга. Раптом може прилетіти підствольна граната. Російським найманцям у спокої не сидиться.
- Прицільно чи так аби стрільнути? - Ні, прицільно, вони знають всі наші позиції і прицільно ведуть вогонь.
Утім, такі обстріли розцінюють, як провокації. Відповідати на них заборонено. І супротивник тим користується. Укріплення бойовиків ростуть немов гриби після дощу.
І сюди підкопують, по крайній мере у них позиції виростають, тоєсть їхні позиції у висоту, в ширину. Видно що і траншейки у них нові появляються.
Ворог укріплюється і для військових це погано. Бо перемир'я це ще не мир.
"Фікс", морський піхотинець:
Які це політики рішали, що так воно має бути. Я думаю, що якщо б вони хотіли розділити територію, то просто між нами і ними поставили б якісь війська наприклад НАТО. Миротворців? Миротворці да, щоб вони просто зараз стали в сірій зоні і нехай собі зачищають і тоді б був можливий відвід військ.
За спинами морпіхів селище Водяне. П'ятнадцять кілометрів від Маріуполя. Жодної вцілілої споруди. Війна перетворила Водяне на руїни. Раніше тут селилися дачники. Бувало мешкало до двох тисяч люду. Нині лишилося дев'ять осіб. Серед них дядько Василь. Друг журналістів і місцева знаменитість. Має свою думку щодо цього всеосяжного перемир'я.
Я думаю навсегда, я так думаю а жена мне не верит.
У подружжя пенсіонерів дозрівають овочі, які садили ще під обстрілами. По городу можна ходити не перебіжками. Вікна у хаті вже не закриті залізними ставнями. Як було раніше.
Сейчас уже десять дней или одинадцять уже даже как-то адаптировались к тишине.
Хаті потрібен ремонт. Дірки від осколків треба залатати. Усе зробить іще цього літа, каже, аби тільки не бойовики стріляли.