Лучанин уквітчав сотні кілометрів волинських трас [ Редагувати ]

Лучанин Василь Рижук уквітчав соняшниками та чорнобривцями майже 700 кілометрів доріг. Уже багато років поспіль чоловік висаджує квіти обабіч волинських трас. Сам він митець і скульптор. Навіщо витрачає свій час та гроші і яку має мрію -- знають мої колеги.

Сам сіє, а потім доглядає. Декоративні соняшники та чорнобривці квітнуть чи не на кожному узбіччі на околицях Луцька. За таке захоплення Василя Рижука на Волині вже прозвали "соняшним чорнобривцем".

Їх треба все зробити, щоб чим більше землі нагорнути на коріння. Щоб в будь-яку жару вони могли витримувати і пишно розцвітати.

На догляд за квітами чоловік витрачає увесь вільний час - роботу починає вдосвіта, а завершує із заходом сонця.

Василь Рижук, житель Луцька:

Я проводжу комплекс робіт, комплекс по підготовці грунту, сіяння садіння прополювання від бур'янів, поливання в спекотний період. Дальше - збирання насіння, прибирання сухих стебел, вирівнювання поверхні.

Розсаду чоловік вирощує біля багатоповерхівки в Луцьку, у якій і мешкає. У дворі біля будинку всі клумби рясніють чорнобривцями.

Галина Герасимюк, жителька Луцька:

От і я це спостерігаю вже протягом двадцяти років. Знаєте, цей чоловік такий невтомний. Ну хочеться, щоб всі ми такі були, щоб ми заразились оцією добротою. Вона нам допоможе вижити.

За фахом Василь Рижук - скульптор і художник. Жартує, мовляв, фарби змінив на квіти, вирішив рідну землю зробити ще барвистішою. Обрав соняшники і чорнобривці, бо вони найдовше квітнуть і є одними із символів України.

Вони милі, вони - енергійні і вони, я кажу, як жаринки. От глянеш - і вогник.

Своєму проєкту чоловік присвятив десятки років. За цей час вдалося заквітчати понад 700 кілометрів автошляхів, тисячі клумб, сотні сільських зупинок. Допомагати інколи зголошуються друзі й небайдужі місцеві.

Валерій Рудаков, житель села Княгининок:

Я соняхи обкошую, бо я знаю, що то чоловічий труд, шо він він така людина, що може вночі садити ті соняхи. Ми українці, а це наша символіка, я дуже люблю, як чисто на дорогах і ростуть соняхи.

Скільки у своєму житті висадив квітів - Василь навіть не береться рахувати. На них витрачає всі свої заощадження. Квіти прикрашатимуть узбіччя волинських трас аж до морозів. Понад усе Василь Рижук мріє, щоб до його справи долучилися небайдужі й з інших областей України.