Через багатомільярдні борги опалювальний сезон в Україні опинився під загрозою зриву [ Редагувати ]
Замкнене коло боргів. Через торішнє підвищення тарифів "Нафтогазом" українці можуть не дочекатися тепла у своїх оселях цієї осені. Минулого сезону теплопостальні підприємства недорахувалися мільярдів гривень, бо багато людей просто перестали платити за такими астрономічними розцінками.
А тепер уже теплопостачальники не в змозі розрахуватись з тим же "Нафтогазом". А це означає, що палива вони не отримають.
Як виходити з ситуації?
Цієї зими в Україні може статися тепловий блекаут. За останні роки виробники тепла по всій Україні накопичили десятки мільярдів збитків, а борги на газовому ринку перевищили астрономічні 114 млрд грн.
Сергій Савчук, директор компанії "Clear Energy":
Треба сьогодні на рівні Уряду на рівні Міністерства регіональної політики і органів місцевого самоврядування думати з яких джерел погашати заборгованість. Я вважаю, що це кричуща заборгованість і коли через півтора місяці, і коли 15 жовтня треба буде запускати котельні, щоби подавати тепло в лікарні та садки, і НАК "Нафтогаз" не буде подавати деяким теплокомуенерго газ, то всі почнуть думати - яким чином це питання врегулювати.
Розв'язати таку проблему можна або шляхом списання, або за рахунок споживачів. Однак майже 90% споживачів висловились проти підвищення тарифів навіть під загрозою зриву опалювального сезону. Про це свідчать дані соціологічного дослідження Центру Разумкова. До того ж, 83% відсотки споживачів вважають, що комунальні послуги для населення є вищими за їх реальну вартість.
Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова:
Перед діючою владою залишається єдина можлива альтернатива, яка буде підтримана споживачем, що дуже важливо в період кризи - це оздоровлення фінансового стану господарюючих суб'єктів, збільшення ліквідності ринків енергетики і комунальних послуг - зокрема, через перегляд розмірів заборгованості без джерел покриття.
Комунальні підприємства практично доведені до прихованого банкрутства через штучні борги перед "Нафтогазом". А місцеві бюджети змушені дотувати за рахунок своїх видатків прорахунки в державній політиці. До керівників держави вже направлені численні листи від теплокомуненерго та інших енергокомпаній.
У середині липня в парламенті зареєстрували законопроект 3800-1, який передбачає вирішення цієї проблеми. Документ передбачає рішення, яке вже використовувалось раніше, коли списали 30 млрд боргів між учасниками ринку. Подібний механізм пропонується застосувати і в газовій сфері. Сьогодні виробники тепла, а це звичайні котельні, що обслуговують жителів міст, за різними оцінками, заборгували близько 45 млрд гривень. Експерти наголошують, що це кошти, які ніколи не виставлялись до сплати звичайним споживачам. Збитки сформувались через бездіяльність уряду. Так, значні суми боргів пояснюються тим, що тепловики вчасно не отримували компенсацій з державного бюджету за різницю в тарифах.
Ольга Кулик, заступник директора Аналітичного центру економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців України:
Це і уряд це і на рівні законів, це і на рівні національного регулятора - кожна з цих ланок вносила свої викривлення і зрештою призвели до того, що відбувається зараз. Ця історія з накопиченням боргів йде з 2016 року. Це, як вал - збільшується, збільшується, збільшується. Це вже фактично питання існування галузі.
Сергій Савчук, директор компанії "Clear Energy":
Реструктуризацію частково потрібно буде проводити, контрольовану реструктуризацію. Звісно, через те, що, наприклад, населення не платило, через те, що пеня була, прострочена заборгованість, самі різні моменти були - треба з кожним теплокомуненерго окремо сідати і розбиратися.
В Центрі Разумкова підкреслюють: для того, щоб вирішити проблему тепловиків системно і попередити виникнення боргів в майбутньому, тарифи мають покривати собівартість послуг - а це вже виклик для органів місцевого самоврядування.