Професія - кухар: війна та побут на передовій [ Редагувати ]

На сході країни зберігається режим тиші. З боку окупантів - жодного пострілу. У штабі ООС звітують:- ситуація контрольована, армійці готові до миттєвого реагування на будь-які дії противника. З військовими поспілкувався наш кореспондент Ігор Левенок.

А ото ба-бах був, то що? - Окопник. Окопи копають. Скоріше за все так, але нам звідси не видно.

Отаке перемир'я, - кажуть наші бійці. Зі свого боку - дотримуються "режиму тиші": жодного пострілу без дозволу, тільки спостерігають.

Орест, військовослужбовець Збройних сил України:

Коли йдуть якісь постріли, то ти знаєш як вести себе в такій ситуації. А от коли тиша, то ти стоїш в напрузі, завжди до чогось прислухаєшся, бо не знаємо звідки з якого боку може прилетіти в нашу сторону.

Втім, війна війною, а обід за розкладом. Доки інші бійці на бойовому чергуванні, Іван порається на кухні. На сковорідці шкварчить підсмажена риба. Вариться м'ясо. Настоюється борщ.

І що це буде? - Це в нас буде тушена картошка. - З м'ясом? Так, з курячим м'ясом.

Іван - професійний кухар. Каже: довго не зізнавався хлопцям про свій кулінарний фах. Хотів воювати в окопах, разом з усіма. Але ж побратими його "розкусили". Скуштували смаколики і вблагали бути біля плити.

Іван, військовий кухар:

З ранку - каші, чай, масло, хліб. В обід - суп, або борщ, каші, компот, ну і на вечерю ми стараємося вже плов приготувати.

Це Іван розповідає про невибагливе армійське меню. Його затверджує керівництво. Харчів удосталь. Проте Іван каже: на те він і кухар, щоб робити з них ще й кулінарні шедеври. Підручними засобами (показує м'ясорубку), які дозволяє польова кухня.

Проходьте сюди спробуйте наші котлетки. - А де? Аааа! Котлети, можна скуштувати? - Так. Це щось!!! Слухайте, котлети від Івана рекомендую усім! Підписуйте контракт, приїздіть сюди і буде вам ось таке щастя. - І будемо готувати разом.

Ось до кухні вже підтягуються бійці. Хтось жартома, а хтось цілком серйозно каже: від цього місця залежить обороноздатність країни. Ситий боєць - сильний воїн.

Смачного. - Дякую. - Ну що як борщ? - Смачний! - Як завжди. Ванька молодець у нас!

Іван розповідає: під час перемир'я більше буває на кухні. А раніше часто бувало: кидаєш миски та сковорідки, хапаєш автомат і мерщій в окопи. Бо ж така робота військового кухаря. Який за сумісництвом ще й непоганий гранатометник.