Війна на Донбасі: ветеран спорту захищає кордон України від російської агресії [ Редагувати ]

На фронті доба минула спокійно. Фактів порушень режиму перемир'я не зафіксовано. Хоча ворог продовжує спроби провокувати наших бійців.

Армійський УАЗик швидко мчить полями й лісосмугами до передових позицій нашого війська. Бійці в окопах слухають тишу. Кажуть: на фронті стало набагато спокійніше. Утім, перемир'я - це ще не мир. А отже й ворожі кулі літають, і безпілотники, і на розтяжку натрапити можна запросто.

Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:

Стрілецька зброя, декілька одиночних пострілів, чергами буває і вдень і вночі, вчора вночі був вибух десь далеко.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Поки так, але ж поки ворог не відступить і не залишить нашу Україну - ми будемо тут служити.

З чотирнадцятого. - З самого початку? - Да, майже з самого початку, от коли почався Іловайський котел, от з того часу я знаходжуся тут.

Це Олександр Астраханцев - бойовий медик. Він врятував десятки солдатів. В Іловайську, Дебальцевому, у боях на Маріупольському напрямку. Пам'ятає всіх своїх поранених, і ніколи не забуде тих, кого витягти з обійм смерті не вдалося.

Олександр Астраханцев, бойовий медик:

Чесно, оце вже хлопці підходили мене, за плечі відтягували, мовляв, облиш, бо ти вже нічого не зробиш.

Олександр - з Миколаєва. Йому п'ятдесят. Працював у торговому порту. Та коли почалася війна - пішов на фронт. Лишив і роботу, обірвав спортивну кар'єру. Чоловік професійно займався кіокушинкай-карате.

Олександр Астраханцев, бойовий медик:

Я майже дійшов до першого дана, тобто це чорний пояс. Постійно виступав на змаганнях, і по Україні їздив, був колись і в Європі.

Срібний призер чемпіонату Європи, чемпіон України. Олександр 25 років присвятив карате. І зараз намагається бути у формі.

Востаннє на професійних змаганнях Олександр виступав три роки тому у Львові. Уже як ветеран спорту. Ось він на татамі. Три поєдинки, дві - перемоги. Зараз Олександр мріє повернутися у великий спорт, незважаючи на свої п'ятдесят.

Тут філософія своя, бо це те - чим ти живеш.