У Франції діє притулок для людей з Альцгеймером [ Редагувати ]

Коли хвороба Альцгеймера не вирок. У Франції діє незвичний притулок для людей з деменцією. Там усе, як у звичайному селі: крамниці, салони краси та концертні зали. Як почуваються там пацієнти і скільки коштує проживання - дивіться далі.

Жителі спеціально збудованого села поблизу комуни Дакс у Франції, на перший погляд, нічим не відрізняються від мешканців сусідніх сіл. Ходять по продукти, ніжаться у салонах краси і насолоджуються музичними концертами. Але є одна суттєва відмінність: усі 105-ть мають діагноз - хвороба Альцгеймера.

- Прошу, моя люба пані. - Дякую. - На здоров'я.

Фактично, це величезний комплексний притулок, замаскований під звичайний світ. 82-річна Мадлен Елісальд однією з перших поселилася тут. Каже, їй подобаються околиці та будинок, у якому мешкає.

Тут наче вдома, про нас добре дбають

Мадлен страждає на втрату пам'яті і знає про це. Однак, на думку її онуки, яка тимчасово живе з бабусею, ситуація поліпшується.

Аврора Елісальд, онука Мадлен Елісальд:

Здається, втрата пам'яті у неї більше не прогресує. Їй стало ліпше, вона щаслива. Схоже, бабуся віднайшла любов до життя!

Любити життя тут легко. Тиша і спокій. Усі зручності під рукою. Просто у центрі села - їдальня. Можна взяти гарячі страви, каву чи десерт. Є бібліотека та музична зала. У місцевій крамниці свіжі продукти. А ще борошно, шоколад та все, що потрібно для випічки. 

Крістін Сюрель, продавчиня:

Не можна обривати нитку їхнього соціального життя. Не повинно бути різниці між тим, як наші пацієнти жили раніше і як - тепер. Усе має здаватися звичним, буденним

І жодних медсестер у білих халатах чи медичного обладнання. І таке піклування дає свої результати.

Наталі Бонне, психологиня:

Ми відзначаємо, що наші пацієнти з тривогою тут заспокоюються.

Єдине, чого бракує - відвідувачів. Але це через пандемію.

Паскаль Ласер-Сержан, директорка села:

Ми мусимо враховувати нинішні правила. Проте у майбутньому плануємо відкрити бібліотеку для зустрічей між селянами-пацієнтами та людьми з міста. Ми хочемо змінити думку суспільства про людей з Альцгеймером.

Рік проживання тут коштує 24 тисячі євро. До того ж половину коштів на утримання такого притулку виділяє держава. Напрацювання персоналу цього села вивчають дослідники з Французького національного інституту охорони здоров'я та медичного забезпечення. Їхня мета - встановити, чи може така модель організації життя пацієнтів змінити перебіг їхньої хвороби. І чи варті результати вкладених коштів.