Керівництво "Нафтогазу" хоче покрити свої втрати коштом українців [ Редагувати ]

Вирішення власних проблем коштом державного бюджету. Нещодавній аудит виявив у Нафтогазі фінансових порушень на понад двісті двадцять п'ять мільярдів гривень. Тепер керівництво компанії хоче покрити втрати за рахунок українців, збільшивши тарифи. Чи можна цього уникнути - дізнавалися мої колеги.

Або списання боргів, або зростання тарифів! Це висновок Центру економічного відновлення, який ще від серпня шукає вихід із глухого кута газових боргів. Вирішити цю проблему могли й повинні були депутати, але так цього й не зробили.

Адріан Прокіп, експерт з питань енергетики:

Ті борги які, які виникли внаслідок похибок державного регулювання, мають бути вирішені за державний кошт. Інша проблема, що стане ресурсом для сплати цього врегулювання. Зробити це частково за кошт недоплата дивідендів Нафтогазу.

Такої ж думки і в Національній комісії, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг. Там підтримали відповідний законопроєкт.

Оксана Кривенко, член НКРЕКП:

Який передбачає списання заборгованості. Але також одночасно я вважаю, що дійсно розібравшись з джерелами виникнення цієї заборгованості. Можливо зробити мікс цих сценаріїв. Тобто, частину заборгованості - списати. Частину заборгованості вважаю провести взаємозаліками.

Звідки ж взялися ці багатомільйонні борги? Експерти кажуть: це наслідок державного "ручного" регулювання. Коли встановлені регулятором тарифи не відповідали справжній ринковій ціні на газ. І компанії-постачальники просто не могли розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Денис Сенектутов, голова Асоціації газового ринку України:

Оскільки регулятор не передбачав належного рівня фінансування в тарифах, то накопичилися борги. Тому тепер варіантів два: або за це буде сплачувати кінцевий споживач і наскільки ми розуміємо - регулятор не підтримує цю позицію, або це питання має бути врегульоване народними депутатами шляхом прийняття необхідного закону про списання.

У Нафтогазі вважають, що погасити борги треба з кишень українців. Інші учасники ринку за списання, і готові до повного аудиту заборгованості.

Євген Нацвін-Степанов, перший заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів:

Данные долги влияют абсолютно негативно и мешают нормально развиваться рынку природного газа. Наша ассоциация поддерживает законопроект 3800-1, который как раз и предоставляет адекватную возможность урегулировать поблематику, на самом деле, искусственно-созданной задолженности на рынке.

Адже існування боргів - це пряма загроза для споживачів! Бо через проблеми із фінансами можуть виникнути проблеми із опаленням. Адже найбільше потерпають від боргів підприємства, які постачають тепло до домівок українців.

Дмитро Новицький, голова правління ПАТ "Харківгаз":

В этой ситуации, прежде всего, не при чем конечный потребитель. Т.е, наши клиенты. Потому что это были вопросы как раз-таки государственного регулирования. Здесь мы, операторы ГРМ как и представители теплокоммунэнерго - получились заложниками этого регулирования.

Та щоб списати борги, потрібне рішення парламенту. Але депутати пішли на канікули, аж до кінця січня.