На Донбасі позиції українських бійців вкрило снігом [ Редагувати ]
Не уявний, а цілком справжній сніг став несподіваним союзником наших бійців на Донбасі. Через погану видимість бойовики відчутно зменшили активність обстрілів. Сьогодні поки що відкривали вогонь лише раз - із протитанкового гранатомета в передмісті Авдіївки. На позиціях у цьому районі побував Ігор Левенок.
На Донбасі засніжило. Армійці у маскувальних халатах. Кажуть, війна тепер - з поправкою на кліматичні умови. Така погода сприяє перемир'ю. Обмежена видимість. Ворожі стрільці мовчать.
Передова в околицях Авдіївки. Селище Верхньоторецьке. Лінія фронту ділить цей населений пункт. Армійці кажуть, запеклих боїв тут зараз, ніби, й нема. Але перемир'я - то ще не мир. Ворог укріплюється. Проводить розвідку.
Видно як ходять по окопах з лопатами, копають і земля летить, наблюдаємо за ними так само і вони за нами. - У відкриту ходять? - Да, не бояться.
Більшість солдатів тут вояки бувалі. Олександрові двадцять два. Утім, пороху він понюхав уже доволі. Родом із Харківщини. За плечима чотири роки окопів і бойових дій. На фронт пішов у вісімнадцять, слідом за старшим братом.
Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:
Золотое, Авдеевка, Светлодарская дуга и вот сейчас здесь. Ну ничего, нормально все. Жив-здоров.
Далі у планах Сашка служба. Солдати кажуть: звісно, тут не курорт. В окопах по коліно багнюки. У бліндажах сирість і гризуни. Але, військова справа для багатьох стала вже частиною життя.
Одразу по мобілізації, то було надо, а потом я кажу це вже моє, вдома мене не вдержите.
Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:
Молоді хлопці будуть воювати, а я в тридцять сім років буду вдома сидіти!? Родина сказала, навіщо воно тобі треба майже в сорок років, а мені як людині стидно.
Із різдвяними святами бійців гостинцями привітали школярі з мирної України. Солодощі, листи, емоції.
Валентин, військовослужбовець Збройних сил України:
Я за весь час війни дуже всяких різних моментів бачив, але найприємніше, коли ці маленькі дітки, які ще не все геть розуміють, але воно старається якийсь малюночок намалювати, допомогу якусь передати нам, якесь вніманіє це дуже виховує такий стержень патріотизму і свідомість громадську.