Європейський суд визнав скаргу Києва щодо Криму [ Редагувати ]

Перша перемога України у кримській справі. Європейський суд із прав людини визнав частково прийнятною до розгляду по суті скаргу Києва на порушення Росією прав людини на півострові.

Що це означає? І коли може бути рішення Феміди? Олена Абрамович - далі.

Зі скаргою до Європейського суду з прав людини Україна звернулась ще 13 березня 2014 - ще до того, як на півострові відбувся незаконний "референдум", але після появи так званих "зелених чоловічків" - російських військових у формі без розпізнавальних знаків. Саме з цього моменту - 27 лютого, Росія уже контролювала Крим, наполягла українська сторона у суді. І суд підтримав цю позицію.

За їхніми даними, з 27 лютого 2014 року держава-відповідач здійснювала екстериторіальну юрисдикцію щодо Криму, завдяки своїй військовій присутності там, підтримці місцевої влади та напіввійськових формувань, і саме вона відповідальна за адміністративні практики, щодо яких надійшли скарги.

Російська сторона наполягала на пізнішій даті - 18 березня, коли Володимир Путін підписав "угоду про прийняття Криму" до складу Росії. Сама ж справа стосується не так дат, як саме порушень прав людини на півострові. Але для початку слухань важливо було з'ясувати, хто і з якого моменту контролював Крим. У Києві уже назвали це проміжне рішення - перемогою.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:

Це перемога України звісно. Це важливий крок на шляху до притягнення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України і з кожним кроком ціна цієї відповідальності зростатиме. Я абсолютно переконаний, що юридична сукупність дій України, а це не лише Європейський суд з прав людини, це і ті процеси, які відбуваються в міжнародному морському трибуналі, міжнародному суді ООН, і Міжнародному кримінальному суді. вони всі крок за кроком підтверджуватимуть ту правду, яку доносила Україна світові починаючи з 2014 року, коли розпочалася російська агресія і спростовуватимуть всю ту пропаганду та дезінформацію, яку у зв'язку з тим поширювала Російська Федерація.

Відповіді на запитання "Чий Крим" - суд не даватиме. Проте погодився розглянути заяви про порушення росіянами понад десятка статей Європейської конвенції з прав людини. Ідеться і про утиски релігійних спільнот, і про переслідування активістів, катування, позасудові покарання. Справа містить також скарги, які додатково подали у серпні 2015.

Звинувачення в існуванні адміністративних практик заборони громадських зборів і демонстрацій, а також залякування та свавільне затримання організаторів мітингів, конфіскація без компенсації власності приватних та громадських підприємств, утиски української мови та україномовних дітей у школах.

Російська сторона намагалась переконати Суд, що ця справа взагалі не варта розгляду. Мовляв, в Україні відбувся переворот, а отже, відокремлення Криму від України не було відокремленням від демократичної суверенної держави. Суд із цим не погодився.

Денис Малюська, міністр юстиції України:

Рішення ЄСПЛ - потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим - це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не "референдуму" та "мирного волевиявлення".

Теперішнє рішення - це лише початок. Фактично, суд погодився розглядати скарги і засвідчив, з якої саме дати за порушення прав людини в Криму несе відповідальність Росія. А яке саме покарання присудять Москві і які злочини визнають - стане відомо за результатами наступних слухань. Вони заплановані на осінь.