Бюрократія вбиває українців: чому апарати ШВЛ місяцями "зависають" на митниці? [ Редагувати ]

Бюрократія, яка перекриває кисень благодійникам! В Україну гуманітарні місії передають і апарати ШВЛ, і кисневі концентратори, і навіть захисні костюми для медиків.

От тільки отримати їх швидко лікарні не можуть. Чому? Цікавилась Жанна Дутчак.

На ці кисневі концентратори у Збаразькій лікарні чекали майже місяць. А усе через бюрократичну систему. Обладнання отримали як гуманітарну допомогу із Бельгії от тільки поки воно надійшло від митниці до медзакладу пройшла ціла купа часу.

Володимир Богайчук, начальник управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА (2015-2020):

Щоб розмитнити будь-яку благодійну допомогу - це така проблема, що у нас зараз багато грузів за час моєї роботи багато залучив таких організацій і люди просто відмовляються працювати.

Одяг для секонд-хенду чи кисневі концентратори, від яких залежить життя хворих, завозять в Україну за однаковою процедурою. І жодних пом'якшень чи винятків на час локдауну не запровадили!

Степан Бочаров, начальник управління забезпечення митного контролю та оформлення Галицької митниці:

Приймається рішення про визнання гуманітарної допомоги, отримувач має бути внесений в реєстр отримувача гуманітарної допомоги, і тоді звільнення від оподаткування.  Митниця оформляється в першочерговому порядку, як тільки є рішення про визнання.

Збаразька лікарня - нині має усе необхідне сучасне устаткування. І зокрема завдяки іноземним благодійникам. Ще рік тому - каже головний лікар - коли в квітні почали приймати перших ковідних хворих - на весь заклад було всього кілька стареньких кисневих концентраторів.

Григорій Чипіль, директор КП "Збаразька ЦРЛ":

Була гостра проблема із киснем і кисневими концентратрами. На сьогоднішній день ми маємо 18 концентратрів, яких ми останніх три отримали як гуманітарна допомога.

Елізабет Кунз із німецького містечка Бернау майже тридцять років займається благодійністю. Першу гуманітарну допомогу в Україну відправила ще в 1994 році. Спочатку це були одяг і речі домашнього вжитку. А потім - перелік розширили

Елізабет Кунз, керівник благодійної організації:

В прошлом году мы отправили больше 600 медицинских кроватей для больниц, и инвалидные коляски.

Та з кожним роком відправляти гуманітарний вантаж в Україну стає дедалі важче, каже жінка. Одні лише довідки та погодження від української сторони доводиться збирати майже рік!

Елізабет Кунз, керівник благодійної організації:

Дали два раза, три раза документы на Киев, на признание - и не признали. И мы уже не можем, опустим руки и не будем дальше работать. Не можем, просто нет сил. Расстаможить этот груз, получить решения на расстаможку, потом раздавать, потом отчеты - трудно. Я очень устала, потому что все время всегда новые требования.

Визнавати вантаж гуманітарною допомогою чи ні - вирішують у Києві, кажуть чиновники. Для цього двічі на місяць скликають робочу групу в Міністерстві соцполітики.

Володимир Богайчук, начальник управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА (2015-2020):

Міністерство соціальної політики мало б максимально спростити процедуру отримання обладнання, тим більше від благодійних організацій, якщо не може держава принаймні забезпечити таким обладнанням наші заклади. 

Про проблеми у сфері гуманітарної діяльності уряд знає і їх визнає. Навіть розробили план пріоритетних дій

"Що допомога, яка надається міжнародними організаціями та благодійниками тривалий час проходить процедуру отримання статусу "гуманітарної", через що втрачається її актуальність". Щоправда, далі викладеного на папері - справа не зрушила.