Війна на Донбасі: як ветеринарка потрапила на фронт? [ Редагувати ]

На Донбасі поранено українського бійця. Поблизу Південного ворог обстріляв наші позиції із мінометів. А на Приазов'ї - вів вогонь з гранатометів. Більше про ситуацію на фронті - наш військкор Руслан Смєщук. Він щойно повернувся з передової.

Позиції за славетною Авдіївською промзоною зустрічають багнюкою, розбитими вщент будинками та тишею. Але так буває вдень. Щойно почне сутеніти - ситуація може докорінно змінитися.

Позивний "Гуфік", військовослужбовець Збройних сил України:

Буває що постріли противника бувають, це за добу рази два, три.

Позивний "Патифон", військовослужбовець Збройних сил України:

З надходженням темноти, учащаються обстріли противника. По дню вони більш менш спокійно ведуть. А тільки починає смеркати. Тільки спостерегачі уїжджають - спостерігачі ОБСЄ я маю на увазі. І вони починають провокації.

Дистанція між окопами та бліндажами тут така, що можна чути, та навіть перегукуватися із супротивником. Тож вояки у постійній готовності до різних варіантів, а зброя заряджена.

Позивний "Патифон", військовослужбовець Збройних сил України:

Відпрацьовані всі можливі і неможливі моменти - будемо так говорити. Люди знають свої місця, люди постійно тримають зброю в руках, і люди всегда готові до сюрпризів.

Вояк з незвичним позивним "Патифон" на фронті з чотирнадцятого. Прийшов із другою хвилею мобілізації. Потім звільнився, потім повернувся, тоді знову звільнився, і зрештою, - знову повернувся на передову.

- Служив в 14 баті. Потім пішов, потім повернувся. - Що вас змушує чи мотивує повертатися?- Почуття незавершеної справи. Багато що лишилося в тих сирих підвалах і окопах. Треба справу доводити до кінця, не по чоловічі її так залишати.

Тут же ми зустрічаємо струнку дівчину із важким рюкзаком. Це Тетяна, і вона бойовий медик. Зараз їй двадцять один, а на фронті вона з дев'ятнадцяти. Має бойовий досвід, і вже витягувала поранених з під ворожих обстрілів.

- Якщо повна комплектація, то 30 кілограмів. Це на 1, 2 поранених.- А скільки ви важите? Ну 55 десь. А коли состояніє адреналіну його не відчуваєш - вагу: бронежилет, каска, свій автомат, автомат пораненого, якщо він не в адекватному стані і ти його ведеш.

Тетяна каже: на фронт вирішила піти у п’ятнадцять років. Тож вчилася на ветеринара та чекала повноліття. А коли потрапила на передову - не говорила про це домашнім.

Тетяна, військовий медик:

Вони думали що я на медпункті дуже далеко від передової. А потім по телефону якось почули. Хвилювалися, крики, дома тобі не сидиться. А потім прийняли? Так змирилися.

У подальшому дівчина планує підвищувати фах, але при цьому залишатися у Збройних силах. Як і багато інших героїчних жінок та чоловіків на передовій.