Джо Байден назвав головних ворогів США [ Редагувати ]

"Америка повертається". Джо Байден оголосив про кардинальні зміни у зовнішній політиці США. Що буде по-новому? Кому штати стануть другом, а кому ворогом? Дмитро Анопченко чув виступ нового президента. 

Цей виступ планувався як програмний. Щоб і Америці і світу чітко сказати, яку роль відіграватиме тепер офіційний Вашингтон. І головний меседж: часи, коли штати були зосереджені на внутрішніх проблемах - скінчилися!

Я хочу, щоб світ сьогодні почув чіткий сигнал: Америка повернулася! Дипломатія повертається у центр нашої зовнішньої політики.

Байден обіцяє відновити "лідерські позиції Америки у світі"і "зміцнити альянси із союзниками штатів".

Маємо відновити нашу надійність і моральний авторитет, які у більшості своїй були втрачені.

А також чітко назвав, кого він вважає суперниками і навіть ворогами,

Згадавши всього дві країни - Китай і Росію. І сказавши, що вони націлені на "суперництво зі штатами" і на те, щоб "шкодити американській демократії".

Я дуже чітко дав зрозуміти президенту Путіну - і це суттєво відрізняється від стилю мого попередника, що дні, коли США спостерігали за агресивними діями Росії - втручанням в наші вибори, отруєнням її громадян - скінчилися. Ми без вагань збільшимо ціну таких дій для Росії і захистимо наші нагальні інтереси і наших людей.

Байден говорив 19 хвилин, за які жодного разу не згадав (навіть мимохідь не назвав) Україну. Так само (а це обов'язково було би у промові Трампа) не говорив, ані про Іран, ані про КНДР, ані про Ізраїль з Палестиною. Водночас наголосив, і це важливий меседж, що США надалі діятимуть "із позицій сили".

Вся його програмна промова - спосіб заявити, що штати більше не житимуть в ізоляції від світових проблем (таких, зокрема, як глобальні зміни клімату), навпаки - активно в них втручатимуться і діятимуть не як спостерігач, - як лідер.

Для цього Байден підписує і низку указів. Збільшує роль Радбезу і значно розширює його штат, реформує структури, що займаються нацбезпекою.

А ще декларує відновлення сполученими штатами (як сформулювали це у Білому домі) "свого місця на світовій арені". Маючи на увазі, що часи ізоляціонізму - у минулому, і від сьогодні і стратегію і політику визначатимуть із Вашингтона.