У Карпатах дев'ятий день шукають столичного туриста: чи є шанси на спасіння? [ Редагувати ]
Дев'яту добу в Карпатах триває рятувальна операція. У повітря підняті гелікоптери, гори прочісують щонайменше шістдесят рятувальників та волонтерів на потужних позашляховиках. Шукають столичного туриста, який під час катання на лижах загубився на горі Гимба.
Чому її називаються карпатським бермудським трикутником? І як там вдалося вижити українському Г'ю Глассу, якого шукали 5 днів? Розбиралися Мар'яна мартин та Жанна Дутчак.
Карпати приваблюють, не відпускають і випробовують:
Двоє друзів-киян - Сергій та Олексій - вирушили сюди, на Закарпаття, підкоряти вершину Гимба. Без спеціальної підготовки у лавинонебезпеку та хурделицю вони пішли у фрірайд, тобто кататися гірським бездоріжжям.
Сергій, турист із Києва:
Воно здається, що все це не дуже страшно, і може трапитися, але не з тобою. Але це може статися з кожним.
Товариші блукали Карпатами добу. Йшли вздовж річки, і нарешті побачили сліди авто та людей у гору. Вони вирішили, що знайшли вихід у село і звернули зі шляху. Це була найбільша помилка.
Сергій, турист із Києва:
Я побачив на телефоні з'явився мережа, я отримав повідомлення, що нас шукають, і почав телефонувати в. Почав кричати Олексій, Олексій, Олексій вже не відповідає.
Сергій довго гукав друга, та зрештою - рушив далі. Один.
Чоловік думав, що ця мандрівка - остання у його житті. Та через добу його знайшли рятувальники. Олексія ж шукають і досі.
Василь Райчинець, начальник гірського пошукового відділення управління ДСНС:
Розділимося наприклад на три групи. Із цієї сторони і провіриш цей лавино збор, зі сторони ізків. А ти вася провіриш зі сторони села Буковець.
Пошуки рятувальники починають із планування. Діляться на команди. І рушають.
З рятувальниками йдемо й ми. Василь Райчинець командир загону. Веде на низькі схили, аби не ризикувати нашими життями:
Йдемо вже десь близько години, рухатися доволі складно, тому що як такої стежки немає, тому варто йти дуже обережно аби не провалитися в сніг. Я вам скажу, на вулиці десь близько -10, але так як ми рухаємося, не є холодно. Туристам варто подбати про те, якщо ви загубилися не треба зупинятися.
Для мене похід у Карпати - це пригода. Та я пробула там менше двох години. А рятувальники - шукають інколи й більше доби!
"Ужгород_обмороження" і ось так виглядають ноги рятувальників після пошуків. А це фото волонтера, який до них долучився. У рюкзаках гірників - усе необхідне спорядження. З його допомогою перевіряють кожен замет.
Василь Райчинець, начальник гірського пошукового відділення Управління ДСНС:
Відкриває рюкзак, сугроби перевіряємо за допомогою лавинного щупа, лавинним зонтом пробиваємо, якщо ми наприклад на щось натрапили таке. Потім треба лопатою це все відкопати.
Усі рятувальники досвідчені гірники. Та Карпати забирають навіть таких. Кілька років тому Василь Райчинець під лавиною втратив наставника.
Василь Райчинець, начальник гірського пошукового відділення Управління ДСНС:
Трьох лавина забрала, а я лишився наверху. Двоє осталися живі, викопали, а один помер.
Повертаючись до пошуків туриста Олексія: його шукали рятувальники із двох областей, волонтери та лісники Сім днів. Прочісували гори - і з землі, і з неба:
Шукали і з металошукачами, і спецтехнікою. Та марно. Для гірників досі секрет, де Олексій.
Василь Грига, фельдшер гірсько-пошукового відділення Управління ДСНС:
Нема ніяких зацепок, щоб була десь лижа, або палка його, нічого немає.
Село Пилипець. Тут і розпочали свою мандрівку туристи із Києва - Без підготовки та ще в негоду. Хто підняв їх на Гимбу?
Нада на підйомнику піднятися, і там є хлопці які можуть підняти
Як потрапити на Гимбу, тут знає кожен. Сідаємо і ми на підйомник.
Крісельний витяг у Пилипці піднімає туристів на гору Високий верх - у 1200 метрів. Ця канатна дорога найдовша в Україні - 2710 м. 17 хвилин - і ми на горі.
Піднялися, а тут як бачите хуртовини і просто страшний туман позаду нічого не видно.
Густий туман і вітер, який пронизує до кісток для мене вже екстрим. Ще екстремальніший відпочинок пропонують водії снігоходів.
Та переконують дотримуються всіх засобів безпеки. І тому сьогодні на Гимбу нас не відвезуть. Але туристи Олексій і Сергій на Гимбу рушили не снігоходом, а на ретраку.
Ось власне ми і знайшли парковку ретраків. Бачимо тут дві машини. На такому транспорті туристи з Києва і піднялися туди в гору на Гимбу.
Такі підйоми місцевий бізнес. Чи є він законний, і як стежать за безпекою, нам з'ясувати не вдалося. Бо відколи заблукав Олексій, водії ретраків займаються тільки своїми обов'язками, а це підготовка і розчистка лижних трас. кину в приват побачити Гимбу ми змогли хіба на фото.
Місцеві ці вершини називають "бермудським трикутником". Одна з найпотужніших пошукових операцій тут була два роки тому.
Ігор Грищенко. Це ім'я рятувальники запам'ятали на все життя. Прізвище цього відчайдуха-сноубордиста лунало з усіх телеканалів.
У Карпатах шукають лижника, який заблукав у різдвяну ніч.
Його шукали п'ять діб. І знайшли. Живим!
Ігор Грищенко, заблукав у Карпатах:
Це дуже важко, дуже страшно. І ніколи не робіть дурниць, ніколи не робіть, тому що дурниця може коштувати життя.
Два роки потому ми зустрічаємося з Ігорем.
Прикарпаття. До засніжених гір курсує невпинний потік машин. Від селища Татарів, до найближчого схилу, рукою подати. І саме тут в одному із готелів - зупинився наш український "Г'ю Гласс". Як однойменний герой фільму із Леонардо Ді Капріо.
У порятунок Ігоря, певно, мало вірили самі рятувальники. На двадцятиградусному морозі, по пояс у снігу, без їжі і спорядження - більшість не протрималися б і доби! А він зміг п'ять. Перший і єдиний на всі Карпати. Ігор пам'ятає все до дрібниць: як незважаючи на шторм із товаришем піднявся на Гимбу, як вони заблукали, а згодом загубили один одного.
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Я коли йшов, я не знав куди я йду, я просто йшов, бо я розумів, якщо я зупинюся я там залишусь.
Ігорю тридцять шість. Його батьки професійні альпіністи. Сам він "осідлав" лижі в тринадцять. Згодом захопився фрі-райдом. Гора Гимба - ідеально під це підходила.
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Коли почали піднімати, почало затягувати туманом все. перша помилка, що ми не почали спускатися.
Лижники навіть не помітили, як збилися з курсу.
Ігор пригадує: його валила з ніг неймовірна втома і дуже хотілося спати. Та він добре знав, що якщо засне - це кінець.
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Не можна лягати на сніг, тому що замерзнеш. Просто в снігу замерзнеш. Я навчився спати по 15 хвилин, і кожні п'ятнадцять хвилин я прокидався і робив вправи.
Він мав лише запальничку. У нього не було ні їжі, ні води. Пив Ігор із гірської річки. А тим часом рятувальники шукали Ігоря із землі та повітря. Але безуспішно. сам Ігор зізнається: надія вижити згасала. Єдине, що тримало - згадка про дружину та донечку. І раптом він натрапив на хатинку лісника! Там уперше відігрів та зумів телефоном передати координати!
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Ліг біля печі і бачу блимає ліхтарик. Я розумію що це за мною йдуть люди спасати. Ну і приходять і кажуть з днем народження. Десятого в мене друге день народження.
Ці кадри порятунку облетіли всю країну. Знесиленого і ледь живого лижника - доправляють до лікарні. А це перше його інтерв'ю.
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Найбільша мрія зараз? - Жити.
Ігор уважно стежить і за пошуковою операцію Олексія на Закарпатті.
Ігор Грищенко, врятований лижник:
Я надіюся, що його знайдуть живим. І надіюся що хлопець все-таки бореться за своє життя.
Чи закінчиться історія Олексія теж так щасливо? Не знає ніхто. Бо вічні гори не пробачають миттєвої легковажності.