Українські пенсії: як люди похилого віку виживають на мізерні виплати? [ Редагувати ]

Життя або виживання? Українські пенсіонери роками отримують чи не найнижчу пенсію у Європі. Навіть індексації та підвищення не рятують від фінансової скрути. Чому соціальні виплати в Україні мізерні та як вийти з порочного кола бідності, дізнавалася Лариса Зубенко.

Тамарі Павлівні - 81. І вона досі працює. Хоча, як зізнається, пенсії, у більш, ніж шість тисяч гривень, вистачало б, та улюблену справу кидати не хоче. Каже, їй образливо за інших пенсіонерів, у яких дохід - в рази менший.

Тамара Павлівна, пенсіонерка:

Те, которые получают 2000 и 2300, хотя бы 5000. потому что за 2000, пенсионеры в основном пользуются услугами аптек, лекарства очень дорогие, куда не пойдешь, везде 300, 500, 600 и так далее.

А ще жінці грошима допомагає син. Але так щастить не усім пенсіонерам. Більшість - виживає на мізерний дохід.

У мене вже буде 2800, откуда її хватає, трошки субсидію платять, я одна, дітей в мене нема, чоловік помер та хотя би 5000 було на нинішні ціни.

Если скромно, то можно жить, а так....

Більше вісімдесяти відсотків українських пенсіонерів змушені жити на пенсію - менше трьох тисяч гривень. Адже у Пенсійному Фонді - постійна фінансова діра. Кошти, яких не вистачає, установа позичає у держбюджету. Все тому, що офіційно працевлаштованих українців - менше, аніж людей похилого віку. Тож виходить, що один молодший українець щомісяця утримує двох літніх.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Зростає кількість неповернутих позик і вже там на 1 січня 2021 року розмір сягав 60 млрд тих позик, які фонд залучив із казначейського рахунку. тому ситуація виглядає критичною складається враження, що пенсійний фонд знаходиться у такому перманентному дефолті, але влада не бажає про це говорити.

Тому солідарна модель пенсійного забезпечення в Україні щороку стає все менш раціональною. Низька народжуваність, трудова міграція та тіньова економіка сприяють тому, що пенсії за кілька десятків років, можливо, не буде чим платити взагалі.

У деяких країнах давно використовують накопичувальну модель - кожен працюючий сплачує певний відсоток зарплати у фонд, а з віком отримує із нього виплати. Такі фонди часто вкладають гроші в економіку - наприклад, акції великих корпорацій. Та Україні до такої моделі поки, на жаль, далеко.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Ідеться про безпеку цих коштів, насправді ці пенсійні фонди накопичувальні в світі, в їх розпорядженні величезні суми. найбільші фонди вважаються японській і норвезький, вони оперують 1,6 і 1,1 трлн дол. коштів. це накопичувальні внески пенсіонерів цих країн і в Україні також будуть ці фонди. Вони розпоряджаються цими коштами і відповідно, якщо вони вкладуть їх неефективно і ця справа прогорить, то люди можуть залишитися ні з чим.

Крім того, аби запровадити таку систему Уряд має вирішити, за рахунок чого поповнюватимуться фонди. А це - або перерозподіл податків, або їхнє збільшення, до чого готові далеко не всі українці. Іще влада має визначитися із формою власності довірити "капітал на старість" державі готові не всі, скоріше віддадуть гроші приватним фондам.

Є різні варіанти, аби на державу не розраховувати, є фонди приватні, а от державі зовсім ні. Теперішній державі я не знаю, чи можна довіряти, чи нє.

Проте, незважаючи на постійний дефіцит бюджету, у пенсійному фонді справно проводять перерахунки виплат - в залежності від збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Більші виплати цього місяця вже отримають 7 мільйонів пенсіонерів. Проте доплати незначні.

Олена Охріменко, директор Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ:

Проведено перерахунок пенсій, тобто так звану індексацію. на коефіцієнт 1,1 збільшено показник заробітної плати, показник року, який визначається за попереднім перерахунком, середня сума підвищення - до 300 грн.

Тож аби "вилікувати" українську пенсійну систему потрібно змінити підхід до управління економікою держави в цілому. А на це поки не зважився жоден вітчизняний уряд.