У США обговорюють стратегію санкцій проти Росії [ Редагувати ]
Обережність чи нерішучість? Американська преса вивідала: частина команди Байдена пропонує "пригальмувати"з новими санкціями проти Росії; з'ясувати спершу, чи не погіршать вони і без того непросту ситуацію на Донбасі. Чого саме побоюються? Розкаже з Вашингтона Дмитро Анопченко.
Здавалося, що нові антиросійські санкції були невідворотними. Ще минулого тижня американський Радбез завершив огляд того, що в офіційних паперах назвали "зловмисні дії Росії"(йдеться і про хакерську атаку проти компанії Sonarwinds, і про втручання у вибори). А також склали перелік дій у відповідь. Серед яких були й чергові санкції, й масштабне видворення з Америки російських дипломатів. Але цей план не затвердили й досі.
Оскільки адміністрація тепер вивчає, як нові санкції ситуацію на Донбасі можуть змінити - з'ясувала зі своїх джерел у Білому домі телекомпанія CNN. У близькому оточенні Байдена згода щодо цього була повна, адміністрація вже була готова завдати і економічний, і навіть кіберудар. Але частина команди президента - подивившись на війська, які Москва стягує до українських кордонів - порадила "пригальмувати".
Не діяти, поки розвідка та аналітики Радбезу США не дадуть чіткої відповіді, чи можуть нові санкції спровокувати різке погіршення ситуації на Сході України. "Це шантаж, на який не можна піддаватися", - стверджує одна частина оточення чинного президента.
"Поспіх лише завадить, оскільки ніхто не знає, на що здатна загнана в кут Росія", "якщо спалахнуть воєнні дії, усі зусилля стабілізувати український Донбас будуть перекреслені, пропаде робота, яку ми роками проводили", - намагається переконати інша частина команди. За внутрішніми розмовами, сам Держсекретар слухає і тих, і тих. І не готовий схилитися до якоїсь однієї позиції: мовляв, надто ризиковано, якщо внаслідок помилки перемови (які і без того останнім часом загальмували) будуть відкинуті на роки, до "гарячої фази".
Усі ці аргументи і змушують Вашингтон поки притримати нові "санкційні списки". Хтось розцінює це як "обережність", хтось як "нерішучість". Але мотив у будь-якому разі чіткий і це не є бажання зберегти хороші відносини з Кремлем. Радше схильність оточення Байдена (і ми її і надалі бачимемо) не перетворюватися на "колективного Трампа", не ухвалювати, що називається "на емоціях"- рішень, про які потім пошкодують.