Безпечно, але шкідливо: як в Україні та Німеччині організували дистанційне навчання [ Редагувати ]
Безпечне, але неефективне. Дистанційне навчання в період пандемії стало мало не єдиною формою здобуття освіти. Школярі, вчителі та батьки в усьому світі підбивають підсумки масового переходу в онлайн.
Мої колеги порівняли український та німецький досвіди. Що з цього вийшло - дивіться у сюжеті.
Плоди дистанційки. У Міносвіти скасували обов'язкову ДПА для випускників. А ЗНО складатимуть лише ті, хто планують продовжувати навчання у вишах. При цьому результати тестування після онлайн уроків прогнозувати ніхто не береться. Адже дистанційка істотно знизила рівень знань, скаржаться і батьки, і самі школярі.
Витримати більше ніж тридцять хвилин перед монітором складно навіть старшокласникам. Про молодшу школу годі й казати. Тож винахідливі діти часто вдаються до хитрощів.
Зоя Литвин, голова ГС "Освіторія":
Я навіть бачила кейси, коли діти навчилися записувати відео себе в навушниках, типу він сидить перед комп'ютером, ставлять це відео на повтор, а самі ідуть і займаються своїми справами.
Усе через брак досвіду, запевняють експерти. Кажуть: для Китаю, Туреччини, Великої Британії, наприклад, онлайн-уроки - звична справа, тож ковід не так відчутно вдарив по освітній системі. А от результати в Україні - передбачувано невтішні.
Зоя Литвин, голова ГС "Освіторія":
72% респондентів, а це були і батьки, і вчителі, зазначили, що якість впала. 50% українських вчителів зізналися, що до пандемії вони не використовували якісь інструменти дистанційного навчання, а це означає, що перші три тижні-місяць їм треба було активно це опановувати, вивчати, адаптувати.
Іще одним недоліком експерти називають відсутність програм від держави, які б розвивали дистанційку. Адже, за більше ніж рік, влада, приміром, так і не забезпечила необхідними гаджетами родини, які не мають на них коштів.
Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта":
На політичному рівні інші країни говорять про свою тривогу через те, що діти не мали повноцінного навчання, проводять вимірювання, проводять моніторинги для того, щоб зрозуміти реальний розмір прогалин в знаннях МОН за нинішнього керівництва лише каже - вчителі впоралися, ми молодці, але ми не знаємо правди, а якщо її дізнаються, то треба із нею щось робити.
Наталя, її чоловік і троє дітей, двоє з яких школярі, живуть у двокімнатній квартирі. Усі на дистанційці.
Шестикласниця Марія захоплюється малюванням. Точні науки дівчинці даються важче, особливо в онлайн форматі.
Марія, школярка:
Ну мне вообще приниципиально не нравится учиться, но вроде нормально. Как-то справляюсь. Мне в дистанционке вообще почти ничего не нравится, но там есть какие-то моменты, которые мне могут понравиться. Но я просто сижу на уроках с выключенными микрофоном и камерой, сижу и делаю свои дела.
Про неефективність дистанційного навчання говорять і німці. Тамтешні соціологи опитали батьків і поцікавилися, скільки часу їхні діти проводили за уроками, коли школи не працювали. Результати дослідження повідомили на віртуальній пресконференції.
Людгер Восман, представник дослідницького інституту IFO:
За нашими даними, під час другого локдауну на початку цього року діти присвячували навчанню в середньому чотири з половиною години на день. Це на три години менше, ніж під час нормального учбового процесу до пандемії коронавірусу.
Менше навчання, більше розваг. Вільний час німецькі школярі проводили не за підручниками, а за ноутбуками й телефонами.
Людгер Восман, представник дослідницького інституту IFO:
Телевізор, комп'ютерні ігри, спілкування в соціальних мережах.
Наразі попри третю хвилю епідемії, школи в Німеччині працюють. Форма навчання - здебільшого гібридна. Учнів кожного класу ділять на дві групи: перша ходить на заняття, друга присутня на уроці дистанційно. Потім вони міняються.
Може, хтось із вас хоче щось запитати чи сказати?
Присутні на уроках повинні дотримуватися соціальної дистанції й носити маски. А ще - двічі на тиждень перевірятися на коронавірус. Швидкі тести на антиген закуповує держава. Їх можна робити вдома або просто в школі, перед початком уроків.
Ці швидкі тести кращі за ПЛР, бо паличку не потрібно дуже глибоко засовувати до носа.
Взагалі не боляче. Це те саме, що в носі колупатися.
Робота шкіл від самого початку пандемії була пріоритетом німецького уряду. Канцлерка Ангела Меркель завжди наголошувала - навчальні заклади закриватимуть в останню чергу. Протягом коронавірусного року школи не працювали двічі - кілька місяців під час першого та другого локдаунів. І навіть при такому ставленні, прогалини в освіті відчутні.
Тож, чи є рецепт, який допоміг би усім перейти в онлайн повноцінно та безболісно? Освітяни, пропонують збільшити фінансування спеціальних програм, підготовки вчителів та доплат за додаткові години у Zoom. А батькам радять зрозуміти свою відповідальність і допомогти дітям - знайти мотивацію.